Рішення № 77732370, 09.11.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №483/692/18

Провадження №2/483/350/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Чаус Л.В.

при секретарі Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2018 року акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 січня 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір, згідно якого їй надано кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідачка зобов'язалася сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на умовах, передбачених договором. Однак, в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 погашення кредиту не здійснювала і станом на 31 березня 2018 року має заборгованість по кредиту у розмірі 95198 грн. 60 коп. Посилаючись на викладені обставини, просив про задоволення позову.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином повісткою. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 січня 2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається із заяви позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами. Датою укладення договору є дата підписання позичальником заяви.

На виконання умов договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на його зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов, при порушенні строків будь-яких платежів, передбачених договором більш на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штрафи у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову. Також відповідно до тарифів, у разі несвоєчасного погашення заборгованості, банк має право нараховувати пеню.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6. Умов, за користування кредитом банк нараховує процент в розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів у році, якщо інше не передбачено пунктом 2.1.1.12.13.

Із заяви, підписаної ОСОБА_1 вбачається, що вона ознайомлена та погоджується з Умовами надання вказаного споживчого кредиту.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 31 березня 2018 року заборгованість за даним кредитним договором визначена у розмірі 95198 грн. 60 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 1199 грн. 01 коп., заборгованість за відсотками – 83667 грн. 94 коп., заборгованість за пенею та комісією - 5322 грн. 19 коп., штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 4509 грн. 46 коп. (процентна складова).

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530, 612 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений сторонами строк, відповідно до вказівок договору та вимог Цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, а тому вимоги про стягнення з нього заборгованості по кредиту у розмірі 1199 грн. 01 коп. є обґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає що банк збільшив розмір процентів в односторонньому порядку з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства.

З розрахунку позивача вбачається, що розмір ставки для нарахування процентів збільшено з 01 вересня 2014 року – до 34,80% річних, з 01 квітня 2015 року – до 43,20% річних.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такий правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України №6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази погодження з відповідачкою збільшення процентної ставки.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути проценти виходячи з 30% річних на суму заборгованості за кредитом 1199 грн. 01 коп. за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року, тобто за 1308 днів, що складає 1308 грн. 00 коп. (1199 грн. 01 коп. х 30% : 360 х 1308). Крім того, підлягають стягненню проценти, нараховані до 01 вересня 2014 року згідно розрахунку у розмірі 1305 грн. 10 коп., а всього 2613 грн. 10 коп.

Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені та комісії у розмірі 5322 грн. 19 коп., яка задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пеня та комісія мають різну правову природу, так як пеня - це неустойка, яка передається кредитору у разі порушення боржником зобов’язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а комісія -це грошова винагорода за надання банківських послуг, однак позивачем в розрахунку та позовній заяві не розмежована та не обґрунтована зазначена сума.

Крім цього, як вбачається з копії розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 за порушення строків виконання грошових зобов’язань нараховано пеню разом зі штрафами, що протирічить статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення є неправомірним.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 4502 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1199 грн. 01 коп., заборгованість за відсотками – 2613 грн. 10 коп., штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 190 грн. 61 коп. (процентна складова у розмірі 5% від суми заборгованості за кредитом 1199 грн. 01 коп. та заборгованості за відсотками 2613 грн. 10 коп.).

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1762 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 83 грн. 34 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263- 265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 січня 2012 року станом на 31 березня 2018 року в сумі 4502 (чотири тисячі п’ятсот дві) грн. 72 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1199 (одна тисяча сто дев’яносто дев’ять) грн. 01 коп., заборгованість за відсотками – 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 10 коп., штрафи - 500 (п’ятсот) грн. (фіксована частина) та 190 (сто дев’яносто) грн. 61 коп. (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 83 (вісімдесят три) грн. 34 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачкою у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: