Постанова № 77730504, 14.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5139/18

3/415/1156/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.18 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, –

встановив:

17 червня 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, правопорушник ОСОБА_1, знаходячись, у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання – в квартирі АДРЕСА_1, умисно, вчинив сварку з матір’ю ОСОБА_2, під час якої, висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психічному здоров’ю потерпілої та вчинив домашнє насильство.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 – не з`явився, про причини неявки – не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду – не надсилав, хоча, як вбачається зі змісту протоколу про відповідне адміністративне правопорушення (а.с. 1), - про необхідність явки до Лисичанського міського суду Луганської області, з метою розгляду справи про інкриміноване адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП, правопорушника ОСОБА_1 було повідомлено під час складання зазначеного протоколу, тобто – 18 червня 2018 року, про що свідчить підпис останнього, крім того, судом, на підставі ст.268 КУпАП, з метою дотримання процесуальних прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, неодноразово виносилися Постанови про доставку правопорушника ОСОБА_1 у судове засідання приводом, виконати які, згідно інформації, наданої суду Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, - не надалося можливим.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема –

рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «ОСОБА_3 проти України» від 26 квітня 2007 року (п.27), «ОСОБА_2 проти України» від 14 жовтня 2003 року, у яких наголошено на тому, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового рішення,

та з огляду на те, що –

при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1, будучи обізнаним під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що засвідчує відмітка у протоколі про відповідне адміністративне правопорушення, серії ГП №327579 від 18 червня 2018 року, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області (протокол підписано правопорушником ОСОБА_1 власноруч), з моменту складання відповідного протоколу (18 червня 2018 року) і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, - заходів для явки до суду – не вжив, письмових заперечень проти протоколу - не подав, тощо, -

у зв`язку з чим, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та – уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок та громадську безпеку, а неявку до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, – правопорушника ОСОБА_1, котрий повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, розцінює – як безпідставне умисне затягування справи, нівелювання завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким, зокрема, є – охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП), і, відповідно, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, - вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Із досліджених у судовому засіданні письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 (а.с.4) вбачається, що своєї провини - у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, останній не спростовував та пояснив, що 17 червня 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи, у стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання - у квартирі АДРЕСА_1, вчинив сварку із матір’ю - ОСОБА_2, під час якої, висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, на зауваження та прохання припинити конфлікт – не реагував, з приводу чого, співробітниками поліції відносно нього і було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП, копію якого він - отримав.

Із досліджених у судовому засіданні письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 17 червня 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, її син – правопорушник ОСОБА_1, знаходячись, у стані алкогольного сп’яніння, за місцем їх сумісного проживання – у квартирі АДРЕСА_1, вчинив із нею словесну сварку, в ході якої, ображав її нецензурною лайкою, на зауваження та прохання припинити конфлікт – не зважав, чим примусив звернутися по допомогу до правоохоронних органів.

Із дослідженого у судовому засіданні Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або - таке, що готується від 18 червня 2018 року вбачається, що 17 червня 2018 року до чергової частини Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від потерпілої ОСОБА_2 надійшло повідомлення щодо неправомірної поведінки її сина - правопорушника ОСОБА_1, який 17 червня 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись, у стані алкогольного сп’яніння, за місцем їх сумісного проживання – у квартирі АДРЕСА_2, вчинив словесну сварку, в ході якої, висловлювався на адресу заявника нецензурною лайкою, на зауваження – не реагував.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові пояснення правопорушника ОСОБА_1, надані останнім безпосередньо після вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення (а.с.4), а також, дослідивши інші письмові матеріали справи, у т.ч. - письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 (а.с.3), у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду - немає, Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або - таке, що готуються від 18 червня 2018 року (а.с.2), тощо, вважає, що винність правопорушника ОСОБА_1 – у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останнього вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.173-2 ч.1 КУпАП – вчинення домашнього насильства, оскільки правопорушник ОСОБА_1, умисно, вчинив дії психологічного характеру, тобто, насильство, пов’язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров’ю потерпілого.

При призначенні стягнення, суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1, згідно протоколу, – не працює, інвалідом – не являється, утриманців – не має, у письмових поясненнях своєї провини у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення - не спростовував, однак, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату та місце розгляду справи, до суду – не з`явився, про причини неявки – не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду – не надсилав, відповідно, належних висновків для себе – не зробив, своєї провини – не усвідомив.

В якості обставини, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом’якшує відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини.

В якості обставини, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення особою у стані алкогольного сп’яніння.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1, який – не працює, інвалідом – не являється, утриманців – не має, у письмових поясненнях, наданих безпосередньо після вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, – в повному обсязі визнав свою провину, однак, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату та місце розгляду справи, до суду для надання пояснень – не з`явився, про причини неявки – не повідомив, відповідно, належних висновків для себе – не зробив, своєї провини – не усвідомив, тощо, з урахуванням обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, і одночасно, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, скоєного відносно особи похилого віку - потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд вважає, що правопорушникові ОСОБА_1 слід призначити стягнення – у виді адміністративного арешту, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_4 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вимог ст. 40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з правопорушника ОСОБА_1, на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м.Київ/2203106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір – у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Речові докази по справі – відсутні.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.173-2 ч.1, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, –

постановив:

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді адміністративного арешту, строком на 3 (три) доби.

Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м.Київ/2203106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір – у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: