Рішення № 77724341, 05.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15406/17

Провадження № 2/234/354/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Науменко А.Е.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краматорську в режимі відеоконференції цивільну справу за № 234/15406/2017 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України, третя особа Прокуратура Донецької області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

13.10.2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства.

У подальшому, до початку розгляду справи по суті, представник позивача неодноразово уточнював свої позовні вимоги.

Позивач свої уточненні позовні вимоги обґрунтував тим, що 08.04.2003 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області було порушено кримінальну справу № 57-14592 стосовно ОСОБА_6 за ст. 356 КК України. Старшим слідчим з особливо важливих справ ГУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 05.06.2004 року в рамках кримінальної справи в с. Резніківка був проведений обшук, в ході якого було вилучено майно СФГ "Добробут", де засновником є Позивач. Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 186 КПК України, що передбачає вилучення тільки тих предметів і документів, які мають значення у справі і майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна, при проведенні обшуку ОСОБА_8 вилучив не тільки техніку, на яку незаконно претендувала супротивна сторона по справі, але і особисте майно ОСОБА_6, права на яке ніхто не оскаржував. Частина вилученої техніки була передана слідчим директору СООО "Україна" ОСОБА_9 для збереження, частина майна згідно вироку Краснолиманського міського суду передана ОСОБА_10 Протягом досудового і судового слідства ОСОБА_6 не мав доступу до вилученої техніки, не міг експлуатувати та утримувати вилучене у нього нерухоме майно. 15.11.2016 року постановою слідчого Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області кримінальне провадження було закрите за відсутності події злочину, однак, вилучене майно ОСОБА_6 на повернуте, що дозволяє стверджувати про нанесення ОСОБА_6 майнової шкоди. На даний час майно, що належить ОСОБА_6 розкрадене, об'єкти нерухомості зруйновані та не можуть бути використані за призначенням.

Таким чином, незаконними діями ( рішеннями) органів досудового слідства позивачу завдано майнової та моральної шкоди. Сума завданих збитків та шкоди, нанесеної ОСОБА_6 незаконними діями органів досудового слідства та суду, з урахуванням вартості реальної оцінки складає 142 079 361,48 грн.

08.04.2003 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області було порушено кримінальну справу № 57-14592 стосовно позивача за ст. 356 КК України. Кримінальне переслідування позивача тривало протягом 2003 - 2016 років.

У 2004 році кримінальна справа № 57-14592 у відношенні позивача з обвинувальним висновком направлена до Краснолиманського міського суду Донецької області для розгляду по суті. З 01.12.2004 року кримінальна справа у відношенні позивача розглядалася Краснолиманським міським судом Донецької області, вирок по справі було винесено лише 24.12.2012 року. Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2012 року позивача було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та задоволено цивільний позов на суму 3 683 376 грн. Після винесення вироку позивач знову потратив до лікарні із приступом хронічного захворювання, внаслідок його загострення змушений був знову пройти курс тривалого лікування.

25.01.2015 року Апеляційний суд Запорізької області скасував вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2012 року на направив справу на додаткове розслідування. 01.04.2015 року матеріали кримінальної справи № 57-14592 внесені до ЄРДР, як кримінальне провадження за № 12015050000000279 за ознаками ст. 356 КК України по факту самоправства. 15.11.2016 року постановою слідчого Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_11 кримінальне провадження № 12015050000000279 закрите.

Позивач оцінює суму моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, у розмірі 6 000 000 грн.

Просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 142 079 361 грн. та моральну шкоду у розмірі 6 000 000 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.2017 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.02.2018 року замінено первісного відповідача - Головне управління казначейської служби України в Донецькій області на належного відповідача - Державну казначейську службу України.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.02.2018 року залучено до участі по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства в якості третьої особи - Прокуратуру Донецької області та Головне управління Національної поліції в Донецькій області.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.04.2018 року виключено Головне Управління Національної поліції в Донецькій області з числа третіх осіб та залучено в якості співвідповідача по справі за позовом ОСОБА_6 до Державної казначейської служби України, третя особа прокуратура Донецької області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства - Головне Управління Національної поліції в Донецькій області.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року позовні вимогиОСОБА_6 до ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України, третя особа прокуратура в Донецькій області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 відшкодування матеріальних збитків у розмірі 142 079 361 грн. - залишені без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди у розмірі 6 000 000 грн. підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у уточненій позовній заяві та просила позов задовольнити. Додатково зазначивши, що ОСОБА_6 перебував під слідством та судом тривалий час з вересня 2004 року та по 15.11.2016 року, саме перебування тривалий час під слідством і судом і є підставою для стягнення моральної шкоди. Крім цього, моральна шкода позивача полягає в тому, що у позивача внаслідок тривалого переслідування та перебування позивачем під слідством та судом розпався шлюб, позивач поховав сина, який був свідком по кримінальному провадженню. Вважає, що причинного зв'язку між тривалим перебуванням позивача під слідством та судом та розірванням шлюбу позивача, втратою ситна документально підтвердити не можливо, але ці обставини також є моральними стражданнями позивача.

Представник відповідача Державної казначейської служби України - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що вичерпні випадки відшкодування шкоди наведені у Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Вважає, що представник позивача у судовому засіданні не довів жодної дії, яка була б застосована до позивача відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Так, представник позивача вказує, що відносно позивача 08.04.2003 року було порушено кримінальну справу № 57-14592 за ст. 356 КК України, але матеріалами справи підтверджується, що постанова про порушення кримінальної справи була винесена по факту самоправства невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Тобто, кримінальну справу було порушено не конкретно у відношенні позивача ОСОБА_6, а по факту самоправства невстановленими особами. Крім того, позивач просить стягнути витрати безпосередньо із Державної казначейської служби України, як з юридичної особи публічного права, помилково ототожнюючи кошти Державного бюджету України із коштами, які виділяються безпосередньо для утримання та для забезпечення діяльності Державної казначейської служби України, як юридичної особи публічного права. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що відсутність судового рішення про незаконне засудження, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, незаконне застосування запобіжного заходу, незаконне затримання, незаконне накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт виключає право позивача на відшкодування шкоди в порядку, встановленому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а також в порядку ч. 6 ст. 1176 ЦК України відповідно, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди на теперішній час відсутні. Також позивач вказує, що погрози зі сторони співробітників правоохоронних органів України, проведення незаконних слідчих дій у наслідок яких позивач потрапив до психіатричної лікарні, однак доказів вказаного позивач не надає. Якщо аналізувати виписки із лікарні, які надані позивачем до позову, то вбачається, що позивач має проблеми зі здоров'ям з дитинства, тому представником позивача не доведено причинного зв'язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров'я позивача.

Представники третьої особи Прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судовому засіданні суду пояснили, що позовні вимоги визнають частково у розмірі 258 009 грн. 66 коп. Відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду" незаконне засудження та інші дії, що обмежують права громадян, є підставою для відшкодування шкоди. Згідно ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом. ОСОБА_6 знаходився під слідством та судом 12 років 2 місяця 13 днів (146,43 місяців) з 20.06.2003 по 23.06.2003 року (час перебування у статусі підозрюваного внаслідок обрання та скасування запобіжного заходу) та з 07.09.2004 року (дата притягнення в якості обвинуваченого та обрання запобіжного заходу) по 15.11.2016 року (дата закриття кримінального провадження). Тому, у ОСОБА_6 виникло право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 258 009 грн. 66 коп. Разом з тим, вважають, що доводи представника позивача про погіршення стану здоров'я позивача та смерть сина позивача, розлучення позивача з дружиною не є додатковими обставинами, по яким може бути збільшено позивачу розмір моральної шкоди. Причинного зв'язку представник позивача між сімейними негараздами та проблемами у сім'ї позивача та діями відповідача у судовому засіданні не було доведено. Такі доводи є припущеннями представника позивача.

Вислухавши думку сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

За ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.

Згідно з ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно із вимогами ст. 2 ч. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди у порядку та у розмірах, визначених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди проводиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

У судовому засіданні встановлено, що 08.04.2003 року Краснолиманським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу по факту самоправства невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України (т. 2 а.с. 23)

20 червня 2003 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України по кримінальному провадженню № 57-14591 (т. 2 а.с. 27).

20.06.2004 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (а.с. 24 - 27 т. 2), який було скасовано постановою начальника СО Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області 23.06.2003 року (т. 2 а.с. 28)

Постановою старшого слідчого по особливо важливим справам УМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 від 07.09.2004 року ОСОБА_6 притягнуто в якості обвинуваченого по кримінальній справі № 57-14591 (т. 2 а.с. 29-39)

29 листопада 2004 року у кримінальному провадженні № 57 - 14591 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 356 КК України, складений обвинувальний акт (т. 2 а.с. 42 - 67).

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.12.2012 року ОСОБА_6 визнано винним по ст. 356 КК України та піддано покаранню у вигляді штрафу в дохід держави. На підставі ст. 49,74 КК України ОСОБА_6 від відбуття покарання звільнено у зв'язку із закінченням строків давності. (т. 2 а.с. 68-79)

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.01.2015 року вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2012 року у відношенні засудженого ОСОБА_6 скасовано, кримінальну справу повернуто до прокурора Донецької області для проведення додаткового розслідування (т. 2 а.с. 80 - 83)

Постановою ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області від 15.11.2016 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015050000000279 від 01 квітня 2015 року, за фактом самоправства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито.(т. 2 а.с. 84 - 86)

Таким чином, встановивши, що постановою ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області від 15.11.2016 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015050000000279 від 01 квітня 2015 року, за фактом самоправства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито, взявши до уваги, що позивач тривалий час перебував під судом та слідством впродовж 12 років 2 місяця 13 днів (146,43 місяців) з 20.06.2003 по 23.06.2003 року (час перебування у статусі підозрюваного внаслідок обрання та скасування запобіжного заходу) та з 07.09.2004 року (дата притягнення в якості обвинуваченого та обрання запобіжного заходу) по 15.11.2016 року (дата закриття кримінального провадження) та що до нього було застосовано запобіжні заходи у вигляді підписки про невиїзд, суд приходить до висновку про існування правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки тривале перебування під слідством та судом призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків та завдало позивачу моральних страждань.

Таким чином, суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до висновку про наявність підстав та умов для відшкодування шкоди, завданої позивачу незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури та суду, відповідно до норм ст. 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки встановлено незаконність притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.

З огляду на положення ст. 23 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» за наявності заподіяння громадянинові моральної шкоди її розмір визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених Законом із урахуванням вимоги розумності та справедливості.

Як роз'яснено в п.п. 9, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4, відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування шкоди у зазначених випадках та її розмір визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. У випадках, коли межі відшкодування визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Оскільки законодавством визначено мінімальний розмір моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом, а максимальний розмір моральної шкоди не визначено суд, вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, завданої особі за час перебування під слідством чи судом, має виходити з конкретних обставин справи.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, при цьому суд зобов'язаний враховувати, що таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом та не повинен призводити до її збагачення.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, суд, враховуючи обставини справи та доводи сторін, виходить з наступного.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом, згідно з ч.1, 3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

Таким чином, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, межі якого визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що був установлений на час розгляду справи.

Разом з тим, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 2 грудня 2015 року в справі № 6-22-3цс15, відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Таким чином, законодавством визначений порядок відшкодування моральної шкоди виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Але на час розгляду даної справи діє норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року. Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 762 грн.

ОСОБА_12 є спеціальною нормою щодо Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та Закону України про державний бюджет, яким визначається розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи період перебування ОСОБА_6 під слідством та судом 12 років 2 місяця 13 днів (146,43 місяців) з 20.06.2003 по 23.06.2003 року (час перебування у статусі підозрюваного внаслідок обрання та скасування запобіжного заходу) та з 07.09.2004 року (дата притягнення в якості обвинуваченого та обрання запобіжного заходу) по 15.11.2016 року (дата закриття кримінального провадження), розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меньшим за 258 009 грн. 66 коп. (1762 грн. х 146,43 місяців).

Проте, встановлення того факту, що розмір морального відшкодування не може бути меншим за 258 009 грн. 66 коп., не позбавляє суд визначити цей розмір у більшому розмірі.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача відносно того, що оскільки позивач тривалий час перебував під слідством та судом, у зв’язку з незаконним кримінальним переслідуванням, у нього зіпсувалися сімейні зв’язки з дружиною та позивач втратив сина, так як такі твердження не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Представником позивача не надано суду з цього приводу будь - яких належних та допустимих доказів. Представником позивача не доведено в судовому засіданні причинного зв'язку між зіпсованими сімейними відносинами позивача, смертю сина позивача та перебуванням позивача під слідством та судом.

Враховуючи фактичні обставини справи, тривалість перебування позивача під слідством і судом - з 20.06.2003 по 23.06.2003 року (час перебування у статусі підозрюваного внаслідок обрання та скасування запобіжного заходу) та з 07.09.2004 року (дата притягнення в якості обвинуваченого та обрання запобіжного заходу) по 15.11.2016 року (дата закриття кримінального провадження), а саме: 12 років 2 місяця 13 днів, вимушеності позивача докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, глибину його переживань у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, вимушені зміни у житті у зв’язку з цим, з урахуванням вимог розумності і справедливості, встановлення спеціальним законом мінімальних розмірів відшкодування шкоди, суд приходить до висновку про те, що розмір моральної шкоди, стягнутий на користь позивача підлягає збільшенню з 258 009 грн. до 270 000 грн. Суд вважає також, що така сума жодним чином не призведе до збагачення позивача, а буде лише частковим відновленням попереднього стану, пов'язаного з тривалим кримінальним провадженням та компенсацією моральних страждань.

Відповідно до частини другої ст. 25 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Згідно з п. 8 ст. 7, п.п. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».

Таким чином, стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 – 265, 280 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України, третя особа Прокуратура Донецької області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 270 000 (двісті сімдесят тисяч ) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Повний текст рішення суду виготовлений 09.11.2018 року.

Суддя

Рішення ухвалене у нарадчий кімнаті й надруковано у єдиному примірнику.

Суддя