Рішення № 7772379, 12.09.2008, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2445/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"12" вересня 2008р. Солом' янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т. Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що позивач відшкодував шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини відповідача, та має право зворотньої вимоги (регресу) до останнього.

Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 510 грн. на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та судові витрати в сумі 81 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 47993-70-02, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

21 серпня 2007 року по вул. Урицького в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля марки «ЗАЗ 110307» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під її керуванням та автомобіля марки «VOLKSVAGEN», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно довідки про обставини ДТП від 28 серпня 2007 року, виданої ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України.

20 вересня 2007 року суддею Солом'янського районного суду м. Києва було розглянуто адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за результатами розгляду справи було винесено постанову згідно якої ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху України і був підданий адміністративному стягненню у вигляді адміністративного штрафу.

23 серпня 2007 року до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» звернулась ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

25 вересня 2007 року на підставі рахунку СПД-ФО ОСОБА_3 від 28.08.2007 року та платіжного доручення №8929 від 25.09.2007 року було складено страховий акт №3316-02.

На підставі наданих документів було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 840 грн.

Також зазначає, що між ОСОБА_1 та ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, щодо страхування відповідальності за шкоду, завдану внаслідок експлуатації атомобіля марки «VOLKSVAGEN», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону Ураїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «Українська страхова група» перерахувала на банківські реквізити Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» в порядку регресу компенсацію страхового відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 330 грн.

Згідно ст. 10 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування. Ст. 1194 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування спричиненого збитку зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тож відповідно до цієї норми відповідач повинен відшкодувати позивачу 2 840 грн. - 2 330 грн. = 510 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 12.09.2008 року не з'явився, хоча був неодноразово повідомлений належним чином про час та місце слухання справи. А тому, суд, на підставі п. 4 ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у його відсутність. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. І2Л ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної та адміністративної справи №3-20565/07, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 47993-70-02, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 10-11)

Також, судом встановлено, що 21 серпня 2007 року по вулиці Урицького в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_2, під її керуванням та автомобіля марки «VOLKSVAGEN», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно довідки про обставини ДТП від 28 серпня 2007 року, виданої ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, (а.с. 7)

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-20565/07, зокрема постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г. від 20 вересня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП 21.08.2007 року, а саме в тому, що він керуючи автомобілем марки «VOLKSVAGEN», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, чим порушив пункти 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України. ( а.с. 9).

Дана постанова не скасована та набрала законної сили.

Таким чином у відповідності до ст. 61 ЦПК України вина відповідача у скоєнні ДТП є доведеною і не підлягає доказуванню.

Відповідно до рахунку СПД-ФО ОСОБА_3 №130 від 28 серпня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 2 840 грн. (а.с. 27)

Судом встановлено, що 23 серпня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування, (а.с. 12)

Також, судом встановлено, що позивач виплатив ОСОБА_2 2 840 грн. на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу автомобіля марки «ЗАЗ 110307» та підтвердив це наданим суду платіжним дорученням №8929 від 25.09.2007 року. (а.с. 23)

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач виплатив ОСОБА_2 на підставі договору страхування 2 840 грн., він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування зазначеної суми.

28 вересня 2007 року на адресу відповідача була направлена регресна вимога з проханням відшкодувати вказану шкоду в добровільному порядку, однак вимога була залишена без розгляду, (а.с. 24)

В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 був укладений Поліс добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2001038.

Відповідно до даного Полісу була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як особи, яка експлуатує транспортний засіб «VOLKSVAGEN», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Судом встановлено, що ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група» було перераховано 2 330 грн. на банківські реквізити ЗАТ Страхова компанія «ВУСО».

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдана іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідно ст. 16 Закону, Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно п.9.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 від 01.07.2004 року обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до п.12.1 ст.12 вищезазначеного Закону України розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потепілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п. 12.1 ст. 12 Закону.

Згідно ст. 10 закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Пленум Верховного суду України у Постанові „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до вимог зазначеної статті обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. В статті 9 Закону України „Про страхування" зазначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до страхового Полісу, укладеного між ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1, останнім повинна сплачуватись франшиза.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «VOLKSVAGEN » державний реєстраційний НОМЕР_3, внаслідок чого власник автомобіля марки «ЗАЗ 110307», понесла значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому суд приходить до висновку, що з нього повинно бути стягнуто виплату грошового відшкодування в порядку регресу позивачу в сумі 510 грн.

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що представник позивача довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплаченого позивачем, при подачі позову, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1-2).

Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 27-30, 57, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами спав за позовами про відшкодування шкоди»(з наступними змінами), суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (розрахунковий рахунок № 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 335968, ЄДРПОУ 31650052) компенсацію страхового відшкодування матеріальної шкоди в сумі 510 грн. та судові витрати (судовій збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.), а всього стягнути 591 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.