Постанова № 77714432, 07.11.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року м. Чернівці

Справа № 723/277/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар: Тодоряк Г.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів, головуючий у І-й інстанції – Бужора В.Т.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у січні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Сторожинецького районного суду від 19 червня 2014 року з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти в розмірі 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Зазначала, що з моменту прийняття судового рішення про стягнення аліментів відбулися суттєві зміни матеріального стану як у неї, так і у відповідача, а також внесені зміни у Сімейне законодавство, яким визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила змінити спосіб стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь Демедюк – ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття.

______________

Провадження № 22-ц/794/982/18 Категорія:50 Доповідач Литвинюк І.М.

На зазначене рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом скасування в частині визначення розміру стягуваних аліментів та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір стягуваних аліментів в твердій грошовій сумі по 950 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно змінив визначений спосіб стягуваних аліментів, оскільки він офіційно не працевлаштований, має нерегулярний мінливий заробіток та працює по найму. А тому просив визначити розмір стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 950 грн.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 подала відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

За змістом ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб); справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов’язок забезпечення дитині встановленого законом розміру прожиткового мінімуму лежить в рівній мірі як на батькові, так і на матері дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про народження серії 1-МИ №265678, батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач ОСОБА_1, який у відповідності до ст.180 СК України, проживаючи окремо від сім’ї, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, нарівні з матір’ю.

Рішенням Сторожинецького районного суду від 19 червня 2014 року у цивільній справі № 723/970/14-ц з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1, стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки м. Чернівці, вул. Комарова 9/170, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 500 грн щомісячно до досягнення сином повнолітнього віку.

Відповідно до ст.18, ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Частинами 2, 3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Адаптуючи названі міжнародні норми до законодавства України, в Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.141 СК України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 182 СК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов'язок по доведенню обставин покладається на сторони.

Разом з тим, належить врахувати, що в силу вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» аліменти в розмірі 500 грн., визначені рішенням Сторожинецького районного суду від 19 червня 2014 року, є не достатніми для нормального розвитку та забезпечення мінімальних потреб дитини.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 2018 рік установлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 р. - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині зміни способу стягнення аліментів є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення способу стягнення аліментів у розмірі 1/4 від усіх доходів, оскільки з такою вимогою звернулася позивачка до суду.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що розмір аліментів не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму, на дитину відповідно віку, яка фактично тотожна розміру, яку відповідач згідний сплачувати.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: М.І. Кулянда

ОСОБА_6