Вирок № 77708637, 05.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7855/18

н.п. 1-кп/415/889/18

ВИРОК

Іменем України

05 листопада 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 05.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240002152

про обвинуваченняОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, маючого на утриманні мати похилого віку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, інвалідом не являється, судимого 21.07.2008 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 04.02.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ст. 71 КК України до 8 років позбавлення волі; 05.11.2014 на підставі ст. 81 КК України звільненого умовно-достроково на строк 1 рік 11 місяців 7 днів; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Коробейник Є.Ю.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2018 року, в ранковий час, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись в районі ріки Сіверський Донець міста Лисичанська, у кущах, знайшов полімерний мішок білого кольору з патронами у кількості 147 (ста сорока семи) штук, які є бойовими припасами, військовими проміжними мало імпульсними патронами калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року, придатними до стрільби, виготовленими промисловим способом (відповідно до висновку балістичної експертизи №19/113/6-3/422е від 11.09.2018) та 40-мм гранатометний постріл ВОГ-25П, який є бойовим припасом, придатним до пострілу і наступному вибуху при зіткненні з перешкодою (відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/241е від 26.09.2018).

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, керуючись раптово виниклим умислом на придбання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, придбав їх, залишивши собі та пішки попрямував з ними до нежилого будинку № 34, який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Автомобілістів, де був зупинений працівниками поліції. Того ж дня, в період часу з 12 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин, у ході огляду місця події, проведеного біля вищевказаного будинку, у обвинуваченого ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено вищезазначені боєприпаси, які він придбав та носив без передбаченого законом дозволу за вказаних обставин.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив носіння та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

28.09.2018 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130240002152 від 05.09.2018 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4, якій на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_3, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов’язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визнанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз’яснивши та з’ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об’єктивно з’ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Вищевказане кримінальне провадження, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з’ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 28 вересня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь -яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 1716 (однієї тисячі сімсот шістнадцяти) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

До того ж, враховуючи, що предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є патрони, суд вбачає необхідність застосування спеціальної конфіскації вказаних предметів за відсутності ознак їх знецінення. Зважаючи на військову й економічну цінність боєприпасів, а також необхідність за допомогою їх конфіскації наповнення державного бюджету України, Верховним Судом України зазначено, що необхідно передавати в установи МВС України, а вибухові речовини – на склади військових частин, вилученні в ході досудового слідства у кримінальних справах вогнепальну зброю, набої, гільзи та патрони.

У відповідності до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 28 вересня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1716 (однієї тисячі сімсот шістнадцяти) гривень 00 копійок за проведення:

- судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/241е від 26.09.2018, у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок;

- судово-балістичної експертизи № 19/113/6-3/422е від 11.09.2018, у розмірі 572 (п’ятиста сімдесяти двох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 14 вересня 2018 року - 20 (двадцять) гільз, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області – знищити,

- 127 (сто двадцять сім) патронів, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати на користь держави;

відповідно до постанови слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 27 вересня 2018 року - первинна упаковка та залишки після вибуху ВОГ-25П (металеві уламки), які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхомподання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко