Ухвала суду № 7770737, 11.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-а-4160/09/2/0170

11.11.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Омельченка В. А.,

суддів           Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.                      секретар судового засідання          Антонова Н.В. за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. представник позивача - Філії Агроцех № 62 ДП "Ілліч-Агро Крим"- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК- не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 15.06.09 року по справі №2-а-4160/09/2/0170 за позовом Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" (вул. Калініна, 1а, с.Калініне, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97006)

в особі Філії Агроцех № 62 ДП "Ілліч-Агро Крим" (вул. Перемоги, 36, с.Новоандріївка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97511)

до          Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна РеспублікаКрим,97503)

Про скасування податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009р. по справі № 2а-4160/09/2/0170 задоволено позов Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро-Крим»до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим та скасовано податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі № 000782301/0 від 06.10.2008р., №0000782301/1 від 10.12.2008 р., №0000782301/2 від 25.02.2009р.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували надання свердловини № 4739 саме позивачу, то суд дійшов висновку, що користувачем надр, в розумінні Закону України ““Про охорону навколишнього природного середовища” та Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології і використання надр, Мінпраці та соціальної політики України №207/472/51/57 від 30.12.1997р., є ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат», який згідно з п. 2.2 вказаної Інструкції має нести відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджету сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

З вказаною постановою не погодився відповідач по справі –Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим та звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим по даній справі та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апелянт вважає, що філія Агроцех № 62 ДП «Ілліч-Агро-Крим»є платником збору за користування надрами для видобування корисних копалин в розумінні Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, а тому правильно подавала до ДПІ в Сімферопольському районі АРК розрахунки по платі за надра за термальну природну столову воду за місцезнаходженням свердловини (Сімферопольський район). Але у даних розрахунках вказана філія невірно застосовувала базові нормативи плати на надра, які визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин»та щорічно передбачено в Законах України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в питань оподаткування»від 30.11.2006р. № 398-Y та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зокрема, як стверджує апелянт, перевіркою позивача було встановлено незастосування базового нормативу плати, як за мінеральну підземну воду для промислового розливу по 12,00грн. за куб.м. у 2006 році та у 2007 році, у 2008 році по 13,73грн. за куб. м.

Крім того, ДПІ вказує, що згідно інформації Республіканського комітету АРК з екології та природним ресурсам, яка направляється кожен рік до ДПА в АР Крим по Переліку підприємств, закладів, організацій, громадян –суб’єктів господарської діяльності, яким видані дозволи на спеціальне водокористування, спеціальний дозвіл на строк до 25.01.2010р. отриманий Агроцехом № 62, у зв’язку з чим вважає правомірними висновки за актом перевірки в частині донарахування плати за користування надрами у сумі 531997,74грн., в тому числі: IV квартал 2006р. –55346,90грн., І квартал 2007р. –50443.20грн., ІІ квартал 2007р. – 79840,08грн., ІІІ квартал 2007р. –56462,64грн., ІV квартал 2007р. –137467,92грн., за І квартал 2008р. –80940,00грн., ІІ квартал 2008р. –71497,00грн., а відтак –правомірними та обґрунтованими вважає податкові повідомлення-рішення № 000782301/0 від 06.10.2008р., №0000782301/1 від 10.12.2008р. та №0000782301/2 від 25.02.2009р.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК .

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 11.11.2009 року о 10 годині 20 хвилин.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 11.11.2009 року, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників особи при розгляді адміністративної справи, документи, що підтверджують поважну причину відсутності представника відповідача, суду не надані.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

При розгляді справи в порядку ст.. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.

ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2006 р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт перевірки №1453/23-02/34383242 від 23.09.2008р.

Як слідує з акту, даною перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1., 5.1., 6.1. Інструкції “Про порядок обчислення та стягнення плати за користування надрами для видобутку корисних копалин”, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології і використання надр, Мінпраці та соціальної політики України від 30.12.97 р. № 207/472/51/57, Постанови КМУ від 12.09.97 р. №1014 “Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справлення плати за користування надрами для видобування корисних копалин”, внаслідок чого ним занижено плату за користування надрами у сумі 531997,74 грн.

Вказаний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення № 0000782301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по платежу за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 781291,44 грн., в тому числі 531997,74грн. основного платежу та 249293,70грн. штрафних (фінансових санкцій).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000782301/0 від 06.10.2008 р.

Рішенням ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим № 4909/10/31-0 від 05.12.2008р. в задоволенні скарги позивачу відмовлено, а оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв’язку з цим, 10.12.2008р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782301/1 про визнчення позивачу податкового зобов’язання по платежу за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 781291,44 грн., в тому числі 531997,74 грн. основного платежу та 249293,70грн. штрафних (фінансових санкцій).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ДПА в АРК, за результатами розгляду скарги ДПА в АРК 13.02.2009р. прийняла рішення №370/10/25-023 про відмову у задоволенні скарги .

Вказане стало підставою для прийняття відповідачем 25.02.2009р. податкового повідомлення-рішення №0000782301/2 про визнчення позивачу податкового зобов’язання по платежу за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 781291,44 грн., в тому числі 531997,74 грн. основного платежу та 249293,70грн. штрафних (фінансових санкцій).

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У ст. 43 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що збір за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів зборів і лімітів їх використання. Нормативи збору за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження і утилізації відходів та інших факторів. Нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок його стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Ліміти використання природних ресурсів встановлюються в порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами, крім випадків, коли природні ресурси мають загальнодержавне значення Ліміти використання природних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Збори за використання природних ресурсів в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне використання та зниження їх якості стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Згідно з п. 2.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології і використання надр, Мінпраці та соціальної політики України №207/472/51/57 від 30.12.1997р. (далі Інструкція № 207), платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (далі - користувачі надр).

Згідно з п. 2.4. Інструкції № 207 відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджетів сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть платники цієї плати, незалежно від наявності в їх складі філій, відділень, представництв та інших відокремлених підрозділів.

Проаналізувавши вказані положення законодавства, судова колегія доходить висновку, що згідно з вимогами Інструкції № 207 користувачем надр вважаються всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на підставі спеціальних дозволів здійснюють видобування корисних копалин.

В той же час, як свідчить наявна в матеріалах справи копія Ліцензії (спеціального дозволу) реєстраційний № 1982 від 03.06.2002р. на користування природними столовими водами ділянки родовища термальних природно-столових вод (св.. № 474/4738) , яке розташоване в Сімферопольському районі на західній околиці с. Новоандріївка, власником вказаної ліцензії є Сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма “Родіна”(код ЄДРПОУ 03759748). Термін дії зазначеної ліцензії визначений п’ять років.

В свою чергу, з Дозволу на спеціальне водокористування, наданого Республіканським комітетом по охороні навколишнього природного середовища, від 02.04.2007р. УКР –КРЫ № 568 терміном дії до 25.01.2010р., слідує, що дозвіл на спеціальне водокористування на свердловину Новоандріївська інв. № 4738 надана ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат”.

В матеріалах справи наявна також копія Переліку основних засобів Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірма “Родіна”, які були передані ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат”, в числі яких зазначено гаряче джерело інв. № 10322, а також копія листа Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірма “Родіна”№ 397 від 01.08.2008 р. , надісланого на адресу голови Рескомприроди АРК, в якому останній проінформований про передачу ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат” відповідно до договору приєднання № 2182 від 01.03.2006 р. свердловини № 4739 .

При цьому, будь-яких документів, які б підтверджували надання свердловини № 4739 саме позивачу, відповідачем не надано, у зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що користувачем надр в розумінні Закону України ““Про охорону навколишнього природного середовища” та Інструкції № 207 є ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат, який згідно з п. 2.2 вказаної Інструкції має нести відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджету сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а відтак донарахування податкових зобов’язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу є безпідставним та суперечить чинному законодавству.

В той же час, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

В силу ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним іобґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст..200, п.1 ч.1 ст.205, ст..ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                   УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009р. по справі № 2а-4160/09/2/0170 –залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              В.А.Омельченко

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська підпис                               О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                                       В.А.Омельченко