Постанова № 77705284, 08.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №592/8574/18

Номер провадження 22-ц/788/1936/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року в складі судді Косолап М.М., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складений 05 вересня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (далі – ПАТ «СМНВО») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 грудня 2017 року по 01 липня 2018 року. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем, який з грудня 2017 року нараховував, але не виплачував їй заробітну плату, тому просила позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2017 року по червень 2018 року в сумі 20726 грн 77 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь держави судовий збір у сумі 704 грн 80 коп.

Вказане рішення суду відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги зазначається, що наданий позивачем розрахунковий лист не підтверджує факт заборгованості із заробітної плати. Крім того, як вказано в апеляційній скарзі, на дату ухвалення судового рішення товариство здійснило перерахування частини заробітної плати за грудень 2017 року у липні 2018 року, тому заборгованість по заробітній платі за грудень 2017 року перед позивачем частково сплачена.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу заробітна плата за грудень 2017 року – червень 2018 року не була виплачена, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 20726 грн 77 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» і працює на посаді інженера-технолога другої категорії в управлінні головного технолога (а.с. 8-11).

Як вбачається з наданого позивачем розрахункового листа, відповідач не виплатив позивачу заробітну плату: за грудень 2017 року – у сумі 3004 грн, за січень 2018 року – 3192 грн, за лютий 2018 року – 3079 грн, за березень 2018 року – 2867 грн, за квітень 2018 року – 3042 грн, за травень 2018 року – 2922 грн, за червень 2018 року – 2620 грн, що становить 20726 грн 77 коп. (а.с. 12).

Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно вимог статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану нею роботу порушено з боку відповідача, оскільки відповідач з грудня 2017 року по червень 2018 року не виплатив позивачу заробітну плату за виконану роботу, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Зокрема, посилання в апеляційній скарзі на те, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунковий лист не є належним доказом на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки відповідач, у свою чергу, не надав належних і допустимих доказів для підтвердження факту відсутності заборгованості по заробітній платі перед позивачем або наявності заборгованості у меншому, ніж заявлено у позові, розмірі. У зв’язку із зазначеним, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що позивачу була виплачена частина заробітної плати за грудень 2017 року у липні 2018 року, так як відповідач не довів вказані обставини.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

ОСОБА_2