Постанова № 77703796, 25.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6488/18

Номер справи місцевого суду: 494/1801/13-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Справа № 494/1801/13-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Драганової Ю.С.,

учасники справи:

-стягувач – товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

-боржник – ОСОБА_4,

-заінтересована особа – начальник Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за поданням начальника Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, за апеляційною скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», подану представником ОСОБА_5, на ухвалу Березівського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Лебединського С.Й. 06 червня 2018 року, про відмову у зверненні стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

встановив:

У грудні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі – ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26.02.2014 р. у задоволенні вищезазначеного позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14.07.2014 р. апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 26.02.2014 р. скасовано.

Позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі: - тіло кредиту – 700 186,80 грн.; - заборгованість за відсотками – 120 444,60 грн.; - заборгованість за пенею – 500 000,00 грн.. Стягнуто судовий збір у сумі – 5 161,50 грн.. Всього стягнуто – 1 325 792,90 грн..

У березні 2018 р. до суду з поданням звернувся начальник Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_6 (далі – Державний виконавець), в якому просить: 1) вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника – ОСОБА_4 за виконавчим листом № 494/1801/13ц, виданим Березівським районним судом Одеської області 02.09.2014, а саме – земельну ділянку КН 5123781300:02:001:0353, загальною площею – 0,1000 га., цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, 142-А, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4; 2) звернути стягнення на нерухоме майно за виконавчим листом № 494/1801/13ц, виданим Березівським районним судом Одеської області 02.09.2014, а саме – земельну ділянку КН 5123781300:02:001:0353, загальною площею – 0,1000 га., цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, 142-А, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 16.07.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2705.

Заява державного виконавця обґрунтована тим, що боржник – ОСОБА_4 не виконує рішення суду про стягнення з нього заборгованості. Про відкриття виконавчого провадження ознайомлений. Разом з тим, жодних дій щодо сплати боргу не вчинив. Рухомого майна у боржника не має, пенсію не отримує, банківські рахунки відсутні, автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Відповідно до договору іпотеки № PML-507/062/2008 від 16.07.2008 р. ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов’язань передТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором в іпотеку передано нерухоме майно, а саме - земельну ділянку КН 5123781300:02:001:0353, загальною площею – 0,1000 га., цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою – Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, 142-А, що належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 16.07.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2705.

Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вищевказана земельна ділянка за боржником у державному реєстрі не зареєстрована в установленому законом порядку. Вказане унеможливлює звернення стягнення на земельну ділянку (а. с. 133 – 135).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 06.06.2018 р. в задоволенні подання начальника Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, подане в порядку ст. 440 ЦПК України, відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Березівським районним судом Одеської області 02.09.2014 р. у справі № 494/1801/13ц, про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі - 1 325 792,90 грн., видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 05.12.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП №53314264.

Нерухоме майно, на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого документа, знаходиться в іпотеці на підставі іпотечного договору від 16.07.2008 р. за № PML-507/062/2008.

Вказане нерухоме майно належить на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 16.07.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за №2705.

Встановлено, що підставою для звернення державного виконавця до суду з відповідною заявою стало те, що вказане нерухоме майно не оформлене належним чином. Зокрема, державний виконавець посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна зазначене нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку та відсутній запис щодо її належності боржнику.

Разом з тим, відсутність інформації в електронному реєстрі права власності на земельну ділянку не свідчить про те, що право власності не було зареєстровано боржником до 01.01.2013 р. в установленому законом на той час порядку.

Доказів про те, що заявник звертався до КП «Бюро технічної інвентаризації» з приводу надання відомостей щодо реєстрації боржником права власності на спірне нерухоме майно до суду не надано. Отже, достеменних доказів з приводу того, що вищезазначене нерухоме майно не було належним чином зареєстроване у встановленому законом порядку до суду не надано.

Також, із поданих суду матеріалів не вбачається, що державним виконавцем вживалися заходи в рамках цього виконавчого провадження, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема виносилася постанова про накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки. Також держаним виконавцем не долучено до заяви доказів на підтвердження неможливості звернення стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого листа у передбачений законом спосіб.

Суд також звертає увагу на те, що із відповідним поданням до суду звернувся начальник Березівського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області із проханням задовольнити подання старшого державного виконавця Березівського міжрайонного відділу ГТУЮ в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку якого не зареєстровано в установленому законом порядку. Однак, такого подання старшого державного виконавця Березівського МВДВС ГТУЮ в Одеській області не має і до суду він не звертався.

Таким чином, з урахуванням встановленого в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення подання (а. с. 153 – 155).

ТОВ «ОТП Факторинг Україна»в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна»вказує на помилковість висновку суду про те, що відсутність реєстрації права не свідчить про ухилення від виконання боржником обов’язку за рішенням суду. У зв’язку з тим, що у державному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації права власності на іпотечне майно воно не може бути виставлене на торги без окремої ухвали суду.

Сторони у судове засідання не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Причини неявки не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, освідомленість сторін про розгляд справи, баланс інтересів сторін у розгляді справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлений у суді першої інстанції, доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає, що погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції щодо підстав відмови у задоволенні вищезазначеного подання начальника Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській областіне можна. Цих висновків суд дійшов при неповному з’ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ці загальні правила стосуються і розгляду подання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

За правилами, передбаченими ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до довідки суду від 06.06.2018 р. сторони у судове засідання не з’явились (а. с. 152). Вбачається, що матеріали виконавчого провадження судом не досліджувалися. Вказане, на думку колегії суддів, перешкодило суду першої інстанції з’ясувати питання щодо: 1) вжиття державним виконавцем заходів в рамках цього виконавчого провадження, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, щодо винесення постанови про накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, надання доказів на підтвердження неможливості звернення стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого листа у передбачений законом спосіб; 2) звернення державного виконавця до КП «Бюро технічної інвентаризації» з приводу надання відомостей щодо реєстрації боржником права власності на спірне нерухоме майно.

Суд не роз’яснив у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Суд не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

З матеріалів справи дійсно вбачається, що 05.12.2017 р. старшим державним виконавцем Кулініч Д.Ю. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 02.09.2014 р. № 494/1801/13ц. Подання до суду підписано начальником Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області – ОСОБА_6. Суд першої інстанції, розглянувши подання без участі державного виконавця, не сприяв реалізації державним виконавцем процесуальних прав щодо усунення недоліків подання, не з’ясував питання чи не приймав до свого провадження начальник відділу ОСОБА_6 виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена судом першої інстанції передчасно, її необхідно скасувати. Справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Доводи апелянтащодо помилкового висновку суду про те, що відсутність реєстрації права не свідчить про ухилення від виконання боржником обов’язку за рішенням суду, колегія суддів не приймає до уваги у зв’язку з відсутністю таких висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що у зв’язку з відсутністю у державному реєстрі відомостей щодо реєстрації права власності на іпотечне майно, воно не може бути виставлене на торги без окремої ухвали суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є передчасними.

Таким чином, апеляційна скарга є обґрунтованою частково, тільки в частині скасування ухвали, а тому підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушення процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до передчасного постановлення ухвали, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції - Березівського районного суду Одеської області.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» – задовольнити частково.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 06 червня 2018 року про відмову у зверненні стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку- скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 листопада 2018 року.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3