Рішення № 7770191, 13.01.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-391 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

13 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ „Колекторське Агентство Фактор”, звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, в сумі 35814 гривень 56 копійок.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 04 червня 2007 року між ВАТ Банк „Фінанси та кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23-71/07-ШД, строком на 36 місяців з 04 червня 2007 року по 03 червня 2010 року. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. кредитного договору, ВАТ Банк „Фінанси та кредит” надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, кредитні ресурси в сумі 15000 гривень, для обліку яких відкрив відповідачу позичковий рахунок, для використання кредитних ресурсів за цільовим призначенням для споживчих цілей.

Відсоткова ставка за кредитними коштами встановлена в розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору, відповідач ОСОБА_1, зобовязався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 417 гривень та нарахованими процентами, відповідно графіку зниження розміру заборгованості.

Пунктом 4.9 кредитного договору визначено, що сторони підписання цього договору домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості та/або процентів за користування кредитними ресурсами та/або щомісячних винагород, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36 процентів річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому відповідач ОСОБА_1 не сплатив або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, відповідач ОСОБА_1 сплачує пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 04 червня 2007 року між ВАТ Банк „Фінанси та кредит” та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №23-71/07-ШД-П.

Відповідно до умов зазначеного договору поруки, відповідач ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком за зобовязаннями відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 23-71/07-ШД від 04 червня 2007 року. Сторони договору визначили, що у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань по кредитному договору, відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1 включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Взяті на себе договірні зобовязання Банк виконав в повному обсязі, однак відповідачі у встановлені строки кредит не повертають.

25 грудня 2008 року між ВАТ Банк „Фінанси та кредит” та ТОВ „Колекторське агентство Фактор” був укладений договір відступлення прав вимог, відповідно до п.1.1 якого кредитор передає, а позивач набуває право вимагати від боржника реального та належного виконання обовязків за кредитним договором № 23-71/07-ШД від 04 червня 2007 року.

Станом на 06 жовтня 2009 року загальна сума заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед позивачем складає 35814 гривень 56 копійок, з яких: 14044 гривні 52 копійки тіло кредиту, 8339 гривень 58 копійок відсотки, 13430 гривень 46 копійок пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту в сумі 35814 гривень 56 копійок та судові витрати сплачені позивачем при зверненні до суду. Додав, що відповідачі попереджувались про зміну кредитора та про необхідність сплати тіла кредиту, відсотків та пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, однак дані попередження проігнорували, у звязку з чим вони змушені звернутися до суду про примусове стягнення заборгованості по кредиту. Просив суд розглянути справу заочно та постановити заочне рішення у звязку з неявкою до суду відповідачів, повідомлених про день та час розгляду справи належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 13 січня 2010 року не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с.65), про причини не явки суд не повідомив. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не зявлявся в судові засідання 02 листопада 2009 року, 16 листопада 2009 року, 09 грудня 2009 року, про день та час розгляду справи був повідомлений належним, однак суд про причини неявки не повідомляв та надати документи, що підтверджували поважність його відсутності в судових засідання не зміг. Під час попереднього судового засідання, відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, не погоджувався з розміром тіла кредиту вказуючи, що він завищений та не відповідає тому, який надсилав йому банк.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не зявлявся, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 74, 75 ЦПК України. Так, відповідно до копії паспорта громадянина України, ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.19-20), однак судові повістки повідомлення повернулися до суду з відміткою поштового відділення про невручення останніх у звязку з закінченням терміну зберігання (а.с.54, 68, 69). Крім того, відповідно до наданої в судовому засіданні 22 грудня 2009 року відповідачем ОСОБА_1 довідки Олександрівської клінічної лікарні м. Києва від 20 листопада 2009 року за № 743, ОСОБА_2 у період часу з 25 жовтня 2009 року по 20 листопада 2009 року перебував на лікуванні в даній установі (а.с.62). Однак, згідно відповіді головного лікаря Олександрівської клінічної лікарні м. Києва від 28 грудня 2009 року № 1А/ 1083, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно облікової медичної документації з 01 січня 2009 року по 27 грудня 2009 року, в лікарню не звертався (а.с.70).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04 червня 2007 року між ВАТ Банк „Фінанси та кредит”, в особі начальника відділення № 23 філії „Київське регіональне управління” Банку „Фінанси та кредит”, ТОВ, ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 30 травня 2007 року та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23-71/07-ШД, строком на 36 місяців з 04 червня 2007 року по 03 червня 2010 року (а.с.4-6).

За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. кредитного договору, ВАТ Банк „Фінанси та кредит” надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, кредитні ресурси в сумі 15000 гривень, з оплатою по процентній ставці 0,0001 процентів річних. Для надання кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості за ними Банк відкрив позичальнику.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору, позичальник, відповідач ОСОБА_1, зобовязався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 417 гривень та нарахованими процентами, відповідно графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до кредитного договору) (а.с.6 об.).

Позичальник щомісяця в строк з 1 по 10 число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 262 гривні 50 копійок. Комісійна винагорода Банка сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання позичальником зобовязань по поверненню отриманих кредитних ресурсів (п.4.7 кредитного договору).

Пунктом 4.9 кредитного договору визначено, що сторони підписання цього договору домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості та/або процентів за користування кредитними ресурсами та/або щомісячних комісійних винагород, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36 процентів річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому позичальник, відповідач ОСОБА_1, не сплатив або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж. При цьому позичальник підписанням цього договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник, відповідач ОСОБА_1, сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадках порушення позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 3.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальник від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

04 червня 2007 року між ВАТ Банк „Фінанси та кредит”, в особі начальника відділення № 23 філії „Київське регіональне управління” Банку „Фінанси та кредит”, ТОВ, ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 30 травня 2007 року та ОСОБА_2, іменованим „поручителем” та ОСОБА_1, іменованим „боржником”, було укладено договір поруки №23-71/07-ШД-П (а.с.22-23).

Відповідно до умов зазначеного договору поруки, поручитель, відповідач ОСОБА_2, зобовязується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором № 23-71/07-ШД від 04 червня 2007 року, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові, наданий кредит в сумі 15000 гривень 00 копійок, зі сплатою відсотків у розмірі 0,0001 проценту річних на суму залишку за кредитом (п.1.1. договору поруки).

Сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником, відповідачем ОСОБА_1, зобовязань по кредитному договору, боржник та поручитель, відповідач ОСОБА_2, відповідають перед кредитором як солідарні боржники, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків (п. 2.1., 2.2.).

25 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Банк „Фінанси та кредит”, в особі голови правління ОСОБА_9, який діє на підставі статуту та товариством з обмеженою відповідальністю „Колекторське агентство Фактор”, в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі статуту, був укладений договір відступлення прав вимог №1, відповідно до п.1.1 якого кредитор передає на умовах, що існують на час укладення цього договору, а новий кредитор, позивач ТОВ „Колекторське агентство Фактор”, набуває право вимагати від боржників реального та належного виконання обовязків за кредитними договорами згідно додатку №1 до даного договору, та відшкодовує первісному кредитору вартість відступленого права вимоги до боржників за кредитними договорами у розмірі, визначеному у п. 1.3 цього договору (а.с.13-14).

З витягу з додатку №1 реєстру заборгованості за кредитними договорами до договору про відступлення прав вимог №1 від 25 грудня 2008 року укладеного між ВАТ „Фінанси та кредит” та ТОВ „Колекторське агентство Фактор”, сума заборгованості за якою відступається право вимоги по договору № 23-71/07-ШД від 04 червня 2007 року, укладеного з контрагентом ОСОБА_1 складає 22384 гривні 10 копійок, з якої: 14044 гривні 52 копійки за основним боргом, 8339 гривень 58 копійок за відсотками та комісійними доходами (а.с.15).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За загальним правилом, закріпленим в частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз обставин переходу до позивача ТОВ „Колекторське Агентство Фактор” прав кредитора від ТОВ „Банк „Фінанси та Кредит” за договором про відступлення прав вимог №1 від 25 грудня 2008 року вказує на правомірність набуття позивачем цих прав в обсязі і на умовах, визначених кредитним договором №2371/07ШД від 04 червня 2007 року та договором поруки №2371/07ШДП від 04 червня 2007 року.

За приписом частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 2 статті 553 ЦК України, визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку .

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності з положенням частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням статті 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобовязання. Так, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобовязання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з вищезазначених приписів Закону та наявних вищенаведених у справі доказів, обставини справи вказують на порушення зобовязання по поверненню кредиту та відсотків з боку відповідачів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідачів кредитної заборгованості та відсотків підлягає судовому захисту в порядку визначеному пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України, а відповідно позов підлягає задоволенню в повному в повному обсязі. З відповідачів підлягають до стягнення солідарно ( в рівних частках) на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 14044 гривні 52 копійки; заборгованість по відсоткам в розмірі 8339 гривень 58 копійок; 13430 гривень 46 копійок пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Одночасно, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути солідарно ( в рівних частках) судові витрати:

- 358 гривень 15 копійок витрат по сплаті судового збору (мита);

- та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 512, 514, 516, 526, 546, 553, 610 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 58, 60, 88, 209, 210, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» (р/р 26001003465301, код ЄДРПОУ 36282034 у ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 300131) 1. заборгованість за кредитом в сумі 35814 гривень 56 копійок, що складається з: 14044 гривні 52 копійки тіло кредиту, 8339 гривень 58 копійок відсотки, 13430 гривень 46 копійок пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків; - 2. сплачений позивачем судовий збір (мито) в сумі 358 гривень 15 копійок; - 3. сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього стягнути 36292 (тридцять шість тисяч двісті девяносто дві) гривні 71 (сімдесят одну) копійку.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: