Ухвала суду № 77698544, 08.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

08 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3311/18 Харківський апеляційний адміністративний суду у складі

судді-доповідача - Гуцала М.І.

суддів- Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018р. по справі № 1840/3311/18

за позовом ОСОБА_3

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови.

На зазначене рішення Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області подано апеляційну скаргу в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи судом встановлено, що у письмовому провадженні 12.09.2018 прийнято рішення Сумського окружного адміністративного суду, яке було отримане скаржником 20.09.2018.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовано статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Досліджуючи питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження при розгляді клопотання про його поновлення, колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 по справі №1840/3311/18 зазначено, що воно може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження стосовно зазначення судом першої інстанції строків апеляційного оскарження, що спричинило пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані поважними причинами.

Вказані обставини не звільняють заявника апеляційної скарги від дотримання процесуальних обов'язків, що встановлені КАС України, оскільки, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

При цьому суд апеляційної інстанції при винесенні зазначеної ухвали звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

Також, у пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Враховуючи, необґрунтованість поданого скаржником клопотання про поновлення строку, відсутність обґрунтованих доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги - відсутні.

На підтвердження таких висновків колегія суддів звертає увагу на відповідні правові висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 14.06.2018 у справі 814/796/17.

Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1840/3311/18 - відмовити.

Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1840/3311/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Донець Л.О.