Рішення № 77694198, 29.10.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 0417/14437/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зубчук І. В.,

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ПАТ “Акцент-Банк”, в якому зазначив, що між ПАТ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 86692,60 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 квітня 2014 року. Вказаний кредитний договір був забезпечений договором поруки, укладеним між ПАТ “ПриватБанк” та ПАТ “Акцент-Банк”. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором складає 10000 грн. Станом на 01 жовтня 2012 року розмір заборгованості ОСОБА_1 склав 110048,10 грн.

Оскільки відповідачі у добровільному порядку не виконують взяті на себе зобов’язання позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 100048,10 грн та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ “Акцент-Банк” 10000 грн.

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року провадження у справі було закрито в частині позовних вимог до ПАТ “Акцент-Банк”.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, відзив на позов не надавав.

З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін, зі згоди позивача суд, на підставі наявних доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони уклали договір № ZRZ0AV07913342 від 25 квітня 2007 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 86692,60 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 квітня 2014 року (а.с. 9-10).

Вказаний кредитний договір був забезпечений договором поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року, укладеним між ПАТ “ПриватБанк” та ПАТ “Акцент-Банк”. Відповідно до п. 2 договору та додатку № 1 до договору розмір відповідальності ПАТ “Акцент-Банк” перед ПАТ “ПриватБанк” складає 10000 грн (а.с. 6-7)

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 01 жовтня 2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № ZRZ0AV07913342 від 25 квітня 2007 року в розмірі 110048,10 грн, яка складається з такого: 39120,03 грн - заборгованість за кредитом; 34520,61 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4637,90 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31769,56 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором (а.с. 4-5).

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України одними з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Частиною 1 ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК Україн).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пенею.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на те, що відповідач своїм правом з`явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористався, суд, виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у розмірі 1100,48 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 629, 631, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № ZRZ0AV07913342 від 25 квітня 2007 року розмірі 110048,10 грн, яка складається з такого: 39120,03 грн - заборгованість за кредитом; 34520,61 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4637,90 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 31769,56 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” судовий збір у розмірі 1100,48 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Зубчук