Рішення № 77694142, 08.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/296/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" у відносинах, щодо яких виник спір до Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро" (код ЄДРПОУ 21437310, вул. Бессарабська, 39, смт. Кельменці, Чернівецька область, 60100), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (вул. Бессарабська, 5/2, смт. Кельменці, Чернівецька область, 60100) про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" правонаступником якого у відносинах, щодо яких виник спір є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (позивач) до Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації", з такими позовними вимогами:

визнати неправомірними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_3 в частині неперенесення запису про іпотеку №4897780, запису про заборону на відчуження (реєстраційний номер обтяження 4897989), запису №12611389 про арешт нерухомого майна відносно 1/2 частини нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв.м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а, що належить ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 05.04.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 08.05.2018 року.

В судовому засіданні призначеному на 08.05.2018 року судом оголошено перерву до 17.05.2018 року.

Позивачем 08.05.2018 року подано до суду заяву про зміну предмету позову.

Згідно ч.1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом в судовому засіданні 17.05.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про зміну предмету позову, оскільки позивачем пропущено строк для подання відповідної заяви (а.с. 141-142).

В судовому засіданні призначеному на 17.05.2018 року судом оголошено перерву до 24.05.2018 року.

Розгляд справи призначений на 24.05.2018 року було відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, на 12.07.2018 року.

Розгляд справи призначений на 12.07.2018 року було відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, на 26.07.2018 року.

В судове засідання призначене на 26.07.2018 року позивач не з'явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не забезпечила явку свого представника, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань або заяв не подавала.

26.07.2018 року, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та зважаючи на неявку інших учасників справи, суд прийшов до висновку про можливість переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами справи.

Разом з тим, 22.08.2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну позивача його правонаступником у відносинах, щодо яких виник спір, а саме: - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

Ухвалою суду від 05.09.2018 року призначено розгляд клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" його правонаступником у відносинах, щодо яких виник спір, а саме - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль". Здійснено заміну позивача у адміністративній справі № 824/296/18-а - Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт". Повідомлено сторонам, що наступне судове засідання у справі № 824/296/18-а відбудеться о 09:30 год. 12.10.2018 року.

В судове засідання призначене на 12.10.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" явку свого представника не забезпечив, проте надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у порядку письмового провадження. Також повідомлено, що підтримує раніше заявлені Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань або заяв не подавав.

Третя особа в судове засідання не забезпечила явку свого представника, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань або заяв не подавала.

12.10.2018 року, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та зважаючи на неявку інших учасників справи, суд прийшов до висновку про можливість переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташоване за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а перебуває в іпотеці АТ "ОСОБА_4 Аваль" на підставі договору іпотеки від 28.04.2007 року із змінами від 25.12.2007 року та чинними записами щодо іпотеки та заборони на відчуження щодо нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, 21.03.2018 року позивач отримав Інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117933121 від 21.03.2018 року, з якої йому стало відомо, що за рішенням державного реєстратора комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_3 №34323798 від 17.03.2017 року право власності на частину приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення Кельменецького районного суду від 31.07.2015 року за № 717/1140/15-ц.

Разом із цим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про обтяження вказаного майна іпотекою, забороною на відчуження та арешту Кельменецького районного відділу ДВС.

Позивач вважає дії державного реєстратора комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_3 неправомірними в частині неперенесення відповідних записів про обтяження (арешт, іпотека та заборона на відчуження) частини приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а.

З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач у вступній промові під час розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду 02.05.2018 року відзив проти позову в якому зазначив, що підставою для державної реєстрації права власності на 1/2 частки приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а є рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області №717/1140/15-ц від 31.07.2015 року, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Вказав, що якщо відкриття розділу у Державному реєстрі прав здійснюється у результаті поділу, виділу частки з об’єкта нерухомого майна або об`єднання нерухомого майна, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав.

Однак, державний реєстратор комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_3 перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.03.2017 року № 34323798 здійснив перевірку по об’єкту 16:23:54 год. щодо 1/2 частки приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а, однак не виявив у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запису про іпотеку, запису про заборону про відчуження майна, запису про арешт нерухомого майна, саме щодо 1/2 частки.

З огляду на вищевказане, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Представник відповідача у вступній промові під час розгляду справи заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2, не погоджуючись з позовними вимогами,20.04.2018 року надала суду письмові пояснення по справі в яких зазначила, що оскільки вона отримала право власності на 1/2 іпотечного майна та набула статусу іпотекодателя, то відсутні підстави для звернення позивача до суду.

Представник третьої особи у вступній промові під час розгляду справи заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що з 18.09.1992 року ОСОБА_2 і ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі.

29.03.2007 року ОСОБА_5 отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а.

04.04.2007 року ОСОБА_5 зареєстрував своє право власності на вказане нерухоме майно.

27.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль", правонаступником якого є ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", і ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 67000,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом 13% річних з кінцевим терміном повернення 26.04.2017 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, між сторонами 28.04.2007 року було укладено договір іпотеки № 014/05/240/659 від 28.04.2007 року, за умовами якого в іпотеку банку ОСОБА_5 передав належну йому на праві власності нежитлову будівлю молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована по адресу: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а (а.с. 18-20).

По причині невиконання боржником – ОСОБА_5 належним чином зобов’язань за вказаним кредитним договором, банк звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22.05.2014 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" була стягнута заборгованість за кредитним договором від 27.04.2007 року у розмірі 688 408,24 грн (24-25).

На виконання вказаного рішення суду, Кельменецьким районним судом Чернівецької області було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні Кельменецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецької області. Так, постановою державного виконавця від 21.10.2014 року накладено арешт на майно боржника, у тому числі на нежитлову будівлю молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м., яка розташована за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а.

На підставі зазначеного, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт майна, номер запису про обтяження: 12611389, дата час державної реєстрації: 18.12.2015 року, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 49490150, видана 30.11.2015 року відділом ДВС Кельменецького районного управління юстиції. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Опис предмета обтяження: майно у розмірі співрозмірному розміру позовних вимог - 4430,41 доларів США та 1000347,35 грн, що належить боржнику ОСОБА_5, а саме нежитлова будівля розташована за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10.02.2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, де зазначала, що з 18.09.1992 року по 10.02.2015 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу, а саме з 29.03.2007 року, ОСОБА_5 було отримано Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а, яка відповідно до статті 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31.07.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Виділено ОСОБА_2 в рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя та визнано за нею право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована по адресу: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а (а.с. 10-11).

17.03.2017 року о 16:23:54 за реєстраційним №21441158 розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, подану представником ОСОБА_2 ОСОБА_6 щодо державної реєстрації права власності, форми власності: приватна, спільна часткова, 1/2 частки приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул.Незалежності, 8а.

Рішенням від 17.03.2017 року № 3432798 державним реєстратором ОСОБА_3 вирішено провести державну реєстрацію права власності, форми власності: приватна, спільна часткова, 1/2 частки приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул.Незалежності, 8а за суб’єктом ОСОБА_2 та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об’єкт нерухомого майна.

21.03.2018 року позивач отримав Інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117933121 від 21.03.2018 року, відповідно до якої позивачу стало відомо, про реєстрацію права власності на 1/2 частки приміщення молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв. м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул.Незалежності, 8а за ОСОБА_2 (а.с. 14-16).

Оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про обтяження вказаного майна іпотекою, заборону на відчуження та арешту Кельменецького районного відділу ДВС, позивач звернувся до суду.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За правилами частин першої та п'ятої статті 3 Закону № 898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Як визначено в статті 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто, державній реєстрації підлягають саме факти виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, а так само факти виникнення, переходу та припинення обтяження таких прав, зокрема, іпотеки, як іншого речового права.

Відповідно до статті 9 Закону № 1952-ІV державний реєстратор прав на нерухоме майно, зокрема, встановлює:

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Стаття 21 Закону № 1952-ІV передбачає, що у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки із цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, що відкриті на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.

У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Водночас для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, такому об'єкту присвоюється новий реєстраційний номер.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єктів, що об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта, із зазначенням тієї його частини, щодо якої вони були зареєстровані.

Положеннями статті 23 Закону № 898-IV передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Міністерство юстиції України наказом від 14 грудня 2012 року № 1844/5 затвердило Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Порядок № 1844/5), який визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пункт 3 Порядку № 1844/5 встановлює, що відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек здійснюється за такими ідентифікаторами:

- за реєстраційним номером запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек;

- за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

- за кадастровим номером земельної ділянки;

- за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна;

- за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника).

Пошук записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснюється за такими ідентифікаторами:

- за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

- за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна;

- за суб'єктом речового права на об'єкт нерухомого майна:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер (пункт 4 Порядку № 1844/5).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1845/5 перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

За результатом перенесення записів щодо об'єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, державний реєстратор, відповідно до пункту 8 Порядку, робить у відповідних реєстрах відмітку про перенесення відомостей таких записів.

У разі коли у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні записи щодо суб'єкта обтяжень речових прав (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника), державний реєстратор одночасно з перенесенням до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, записів, що стосуються такого об'єкта, переносить до спеціального розділу Державного реєстру прав записи щодо суб'єкта обтяжень речових прав та робить у відповідному реєстрі відмітку про перенесення таких записів.

Аналіз наведений норм права свідчить про те, що перенесення записів щодо об'єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень, є обов'язком державного реєстратора, покладеного на нього Законом № 1952-ІV та Порядком № 1844/5 для забезпечення визнання та захисту державою прав, які підлягають реєстрації, зокрема, обтяження.

Судом встановлено, що нежитлова будівля молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а є предметом Іпотечного договору, який є чинними, основне зобов'язання по Кредитному договору не погашене.

Стосовно посилань відповідача на те, що державний реєстратор здійснив перевірку обтяжень на 1/2 частки нерухомого майна і не виявивши їх, здійснив реєстрацію прав власності на ОСОБА_2, без перенесення внесених раніше обтяжень, суд вважає їх безпідставними, оскільки закриваючи розділ, реєстратор повинен був пересвідчитись у наявності записів про обтяження та заборон, чого ним не було зроблено.

Судом встановлено, що відповідач здійснив перевірку на наявність речових прав та їх обтяжень приміщення в цілому, отримав Інформаціюз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта о 16:25:28 17.03.2018 року про те, що наявні записи заборони та іпотеки та приміщення, та неправомірно не переніс їх у новий розділ щодо 1/2 частки приміщення, яка була виділена ОСОБА_2 за рішенням Кельменецького районного суду від 31.07.2015 року ( а.с. 75-77).

Нормативними документами, якими керуються державні реєстратори не передбачено, що останні повинні перевірити наявність речових прав та їх обтяжень тільки на частку, що створена в результаті поділу, без обов’язку переносу всіх записів, які є наявними щодо нерухомого майна, що поділяється.

За таких обставин, дії Державного реєстратора щодо неперенесення запису про іпотеку, запису про заборону на відчуження, запису про арешт нерухомого майна відносно 1/2 частини нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а до Державного реєстру прав записів про обтяження речових прав на нерухоме майно є неправомірними.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач надав достатньо доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Натомість відповідач не довів суду правомірність дій щодо неперенесення запису про іпотеку, запису про заборону на відчуження, запису про арешт нерухомого майна відносно 1/2 частини нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу з підвальним приміщенням, загальною площею 486,5 кв. м, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а до Державного реєстру прав записів про обтяження речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем у загальному розмірі 1762,00 грн.

Крім того суд зазначає, що витрати відповідача, який у спірних правовідносинах діяв, як суб`єкт владних повноважень чи на виконання делегованих повноважень, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з прибуттям до суду, незалежно від прийнятого рішення про задоволення позовних вимог чи про відмову у їх задоволення, згідно положень статтей 132-143 КАС України відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_3 в частині неперенесення запису про іпотеку №4897780, запису про заборону на відчуження (реєстраційний номер обтяження 4897989), запису №12611389 про арешт нерухомого майна відносно 1/2 частини нежитлової будівлі молодіжно-розважального комплексу, 486,5 кв.м., що розташований за адресою Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Незалежності, 8а, що належить ОСОБА_2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (код ЄДРПОУ 40658146, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 212, м. Київ) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" (код ЄДРПОУ 21437310, вул. Бессарабаська, вул. 39, смт Кельменці, Чернівецька область), сплаченого згідно платіжного доручення №513 від 27.03.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (код ЄДРПОУ 40658146, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 212, м. Київ).

Відповідач - Комунальне підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" (вул. Бессарабська, 39, смт. Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область, 60100).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (вул. Бессарабська, 5/2, смт. Кельменці, Чернівецька область, 60100).

Суддя В.О. Григораш