Ухвала суду № 77694023, 08.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/2479/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації звернулося до суду з заявою про роз'яснення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 2540/2479/18, в якій просить надати роз'яснення станом на який момент проводити перерахунок та яку мінімальну заробітну плату використовувати. Також при наданні роз'яснення просить врахувати той факт, що позивач у вересні 1999 року отримав одноразову компенсацію в сумі 189,60 грн, що на момент виплати становило еквівалент 2,6 мінімальних заробітних плат та у квітні 2010 року в сумі 94,80 грн, що на момент виплати становило еквівалент 0,1 мінімальних заробітних плат.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано дії Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати одноразової компенсації в сумі 284,40 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 - неправомірними та зобов'язано Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1, з урахуванням отриманої суми, одноразову компенсацію призначену за втрату здоров'я як інваліду ІІ групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, згідно абз.2 ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено: 1.За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. 2.Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. 3.Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 4.Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Вказана стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення його/її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення як для сторін, так і для державного виконавця.

Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верхового Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", роз'яснення судового рішення можливе у випадку, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; при цьому суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд своєю ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Дослідивши текст рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018, суд вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та роз'яснення не потребує, а наведені заявником обставини не можуть бути підставами для роз'яснення судового рішення в порядку ст.254 КАС України.

Крім того, суд зазначає, що встановлений в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір виплат протягом тривалих років не змінювався і не відповідав розміру, встановленому законами України, а розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України, згідно з внесеними Верховною Радою України змінами до державного бюджету зростав кожен наступний рік.

При цьому, вказані закони не містили обмежень щодо застосування ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Водночас, оскільки ані Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розмір мінімальної заробітної плати, встановлений відповідними законами України, а не постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Слід також зауважити, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До набрання чинності рішення Конституційного Суду України одноразова компенсація у 2008 році підлягала сплаті в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836, а з 22.05.2008, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам, вихідним критерієм обрахунку такої допомоги виступала мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Городнянської районної державної адміністрації про роз'яснення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Житняк