Рішення № 77691486, 17.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2824/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови від 12.07.2018 № ПЛ1259/162/АВ/П/ПТ/ВЗ-ФС.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що вважає постанову управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу безпідставною та протиправною, оскільки дія ч. 3 ст. 119 КЗпП України щодо гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків на укладальника-пакувальника ОСОБА_3 не розповсюджується, так як згідно до наявних кадрових документів ОСОБА_3 був звільнений згідно до ст.38 КЗпП України, розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника. Отже, на думку позивача, ТОВ «Полтавахліб-3» в своїй діяльності норми трудового законодавства не порушувало та здійснило звільнення працівника згідно до ст. 38 КЗпП України, як того і просив працівник.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. У відзиві на позов посилався на те, що у зв'язку із виявленими порушеннями законодавства про працю щодо позивача правомірно прийнято рішення про накладення штрафу /а.с. 83-86/.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

До Управління Держпраці у Полтавській області надійшло звернення гр. ОСОБА_3 щодо сприяння у поновленні на посаді в ТОВ «Полтавахліб-3» /а.с. 88/.

18.06.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області видано наказ № 99, яким доручено головному державному інспектору Маковій А.С. здійснити інспекційне відвідування ТОВ «Полтавахліб-3» щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв'язку із надходженням звернення гр. ОСОБА_3 /а.с. 89/.

У період із 18 по 27 червня 2018 року головним державним інспектором Маковій Аллою Сергіївною проведено інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині трудового договору, робочого часу та часу відпочинку, оплати праці, гарантії найманих працівників у діяльності ТОВ "Полтавахліб-3".

Результати інспектування оформлено актом від 27.06.2018 №ПЛ1259/162/АВ /а.с. 90-102/ із зазначенням виявлених порушень, а саме: ч. 2, 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України. Так, згідно наказу №69-П від 08.11.2016 прийнято тимчасово на два місяці на посаду укладальника-пакувальника ОСОБА_3 з 08.11.2016. Як свідчать бухгалтерські та кадрові документи, після закінчення двомісячного строку ОСОБА_3 продовжував працювати, тобто дія цього трудового договору вважається продовженою на невизначений строк. Згідно наказу від 17.11.2017 № 184-П укладальника-пакувальника ОСОБА_3 звільнено з 20.11.2017 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Проте, на час проведення інспекційного відвідування адміністрацією товариства заяву на звільнення за власним бажанням від ОСОБА_3 не надано, а також не надано документів, що засвідчували б надходження даної заяви.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ "Полтавахліб-3" Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.07.2018 № ПЛ1259/162/АВ/П/ПТ/ВЗ-ФС, якою за порушення вимог частини третьої статті 119 КЗпП України на підставі абзацу п'ятого частини другої статті 265 КЗпП України до позивача застосовано штраф у розмірі 37230 грн. /а.с. 106/.

Позивач не погодився із указаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно із частиною 4 статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Судом встановлено, що згідно наказу від 08.11.2016 № 69-П ТОВ «Полтавахліб-3» прийнято тимчасово на два місяці на посаду укладальника-пакувальника ОСОБА_3 з 08.11.2016 /а.с. 10/.

Згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та повістки, виданої на ім'я ОСОБА_3, він 20.11.2017 був призваний на строкову військову службу /а.с. 11/.

17.11.2017 ОСОБА_3 подав заяву про звільнення з посади з 20.11.2017 за власним бажанням /а.с. 60/.

Наказом від 17.11.2017 № 184-П укладальника-пакувальника ОСОБА_3 звільнено з 20.11.2017 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_3 від 17.11.2017 /а.с. 61/.

Таким чином, дія ч. 3 ст. 119 КЗпП України щодо гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків на укладальника-пакувальника ОСОБА_3 не розповсюджується, так як згідно до наданих позивачем документів ОСОБА_3 був звільнений згідно до ст.38 КЗпП України, розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника.

Отже, ТОВ «Полтавахліб-З» в своїй діяльності норми трудового законодавства не порушувало та здійснило звільнення працівника згідно до ст. 38 КЗпП України.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів порушення позивачем норм трудового законодавства.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 12.07.2018 № ПЛ1259/162/АВ/П/ПТ/ВЗ-СФ - визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" (вул. Комарова, 10-а, м. Полтава, 36016, код ЄДРПОУ 38667449) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.07.2018 № ПЛ1259/162/АВ/П/ПТ/ВЗ-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" (вул. Комарова, 10-а, м. Полтава, 36016, код ЄДРПОУ 38667449) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя А.Б. Головко