Рішення № 77691043, 08.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 р. № 1440/2168/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Проектний інститут "Украгроінжпроект", пр-т Миру, 34/1, м. Миколаїв, 54034

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 № 00081271407 та № 00081261407,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 № 00081261407, № 00081271407.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що угода, укладена з його контрагентом мала реальний характер та підтверджена первинними документами, тому податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно.

Відповідач надав відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу, тому податкові повідомлення-рішення є законними й обґрунтованими.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Актом № 1973/14-29-14-07/05515950 « Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Проектного інституту «Украгроінжпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «КАПІТОЛІЙ» за грудень 2017 та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари(послуги), придбані у вищенаведеного контрагента-постачальника» встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2017 на суму ПДВ 25436грн. та завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за період грудень 2017 на загальну суму ПДВ 162850 грн.

За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 00081271407, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2017 в сумі 162850 грн., № 00081261407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25436 грн. та 6359 грн. штрафні(фінансові) санкції.

В акті перевірки зазначено, що за період, який підлягав перевірці, позивач здійснював операції з придбання електротоварів та подальшого використання їх для ремонту адміністративної будівлі, встановлення лічильників орендарям, встановлення накопичувального котла для економії енергоресурсів у зимовий період.

Перевіркою взаємовідносин позивача з ТОВ «Капітолій» встановлено наступне:

Позивачем до перевірки надано договори купівлі-продажу, укладені з ТОВ «Капітолій» від 01.12.2017 № 01127, від 04.12.2017 № 04125, видаткові накладні, податкові накладні. Дані операції по контрагенту відображені у бухгалтерському обліку. Позивач перерахував на рахунок ТОВ «Капітолій» грошові кошти в сумі 1000290 грн., що підтверджується банківськими виписками.

В акті зазначено, що товарно-транспортні накладні відсутні, оскільки передача ТМЦ відбувалась за адресою позивача м. Миколаїв, пр. Миру 34/1 на підставі видаткових накладних, в зв'язку з чим неможливо підтвердити факт руху ТМЦ.

До перевірки надано сертифікати на продукцію, паспорта на лічильник.

Крім того, ТОВ «Капітолій» внесено до реєстру суб'єктів підприємництва 24.05.2018 за № 121/7/10-02-21-03 за ознакою фіктивності. Не встановлено законне (легальне) джерело походження електротоварів, реалізацію яких документально оформлено ТОВ «КАПІТОЛІЙ» в адресу позивача, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту для покупців. Вбачається документальне оформлення безтоварних операцій по ланцюгу постачання з метою введення в обіг товарів невідомого походження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.1,2,5 ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

N 996-XIVвід 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач надав суду пояснення, що ТМЦ поставлялись продавцем - ТОВ «Капітолій» власним або орендованим транспортним засобом на склад позивача. Товар отримував директор, що підтверджується його підписом на видаткових накладних. Відповідно до п.2.2 договору продавець при передачі товару повинен передати покупцю документи на товар-видаткову накладну, на підставі якої товар був оприбуткований . ТТН не були надані, оскільки позивач не включав до складу своїх витрат послуги з перевезення товару.

Позивач, крім іншій діяльності, надає в оренду офісні приміщення у адміністративній будівлі за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 34/1. Для підтримання офісних приміщень у належному стані для надання їх в оренду був придбаний товар у ТОВ «Капітолій» та були відремонтовані лічильники та встановлений накопичувальний котел. Ці ремонтні роботи позивач робив власними силами, оскільки є у штаті інженер-енергетик.

Позивач надав суду акти на списання ТМЦ, придбаного у ТОВ «Капітолій», при здійсненні вищезазначених робіт.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що придбані у ТОВ «Капітолій» електротовари були використані позивачем для власних потреб при ремонті адміністративної будівлі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «Капітолій» спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар , який придбавав позивач притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з ТОВ «Капітолій» є правомірним.

Посилання відповідача, на те, що ТОВ «Капітолій» 24.05.2018 внесено до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою фіктивності не приймається судом до уваги, оскільки внесення контрагента позивача до цього реєстру відбулось через півроку після здійснення господарської операції. Вирок суду щодо визнання винними посадових осіб ТОВ «Капітолій» у скоєнні злочину передбаченого ст.205 КК України відповідач суду не надав, тому суд виходить з недоведеності факту фіктивного підприємництва ТОВ «Капітолій» та ст.62 Конституції України, якою передбачена презумпція невинуватості.

Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом. Також чинне законодавство не ставить право на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм Податкового Кодексу України, тому податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 00081261407, № 00081271407 належить скасувати, а позов задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектний інститут "Украгроінжпроект" (пр-т Миру, 34/1, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний номер 05515950) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний номер 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 00081261407, № 00081271407.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектний інститут "Украгроінжпроект" (пр-т Миру, 34/1, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 05515950) судовий збір у сумі 2919,68 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 68 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1618 від 04.09.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко