Постанова № 77681470, 05.11.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2018 року м. Чернівці

справа № 720/1122/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Собчук І.Ю.

позивач публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»

відповідачі ОСОБА_1 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2

апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_2 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Ляху Г.О.,

встановив:

В липні 2017 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі – ПАТ «Укрсиббанк») звернулося до суду з позовом.

Позивач просив:

- поновити строк для звернення до суду з позовом;

- визнати недійсним результати електронних прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень позначених номерами 1-12, 1-17, 1-18, 1-144, згідно інвентарної справи, загальною площею 820,9 кв.м., які знаходяться по вулиці Різдвяна, 53А в місті Новоселиця Чернівецької області;

- скасувати протокол проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року №226365;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 25 січня 2017 року №320, виданий ОСОБА_1 районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року позов задоволено.

Поновлено ПАТ «УкрСиббанк» строк подачі до суду позовної заяви до ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Визнано недійсними результати електронних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень нумерацією згідно інвентарної справи 1-12, 1-144, 1-17, 1-18, загальною площею 820,9 кв.м., які знаходяться по вулиці Різдвяна, 53А в місті Новоселиця Чернівецької області.

Скасовано протокол проведення електронних торгів №226365 від 6 січня 2017 року.

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки №320 від 25 січня 2017 року, виданого ОСОБА_1 районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

В своїх апеляційний скаргах ОСОБА_2 та державне підприємство «Сетам» (далі – ДП «Сетам») просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Посилаються на те, що рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.

Так, за змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів.

Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

У відповідності до частини 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з частиною 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна, яким визначено правила проведення електронних торгів.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 16 листопада 2016 року державним виконавцем Новоселицького ВДВС ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 52901110 з виконання виконавчого листа №2-124/2012, виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області 19 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу за договором кредиту в сумі 1 346 510 гривень 43 копійки та судових витрат в сумі 2 823 гривні (а.с.27 т.1).

Того ж числа державним виконавцем Чорним Р.В. складено акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_4, яке було предметом іпотеки, а саме приміщення в нежитловій будівлі складу, літера «З», кімната завскладу 1-12, площею 8,30 кв.м., приміщення складу 1-13, площею 305,8 кв.м., приміщення складу 1-14, площею 350,9 кв.м., приміщення складу 1-17, площею 46,6 кв.м., приміщення складу 1-18, площею 113,3 кв.м., 23/100 навісу, літера «З-2» (а.с.39-40 т.2).

Арештоване майно було оцінено 17 листопада 2016 року суб’єктом оцінюваної діяльності ТзОВ «Буковина-Експерт» ОСОБА_5 у розмірі 501 036 гривень (а.с.232 т.1).

6 січня 2017 року майно було реалізовано ДП «Сетам» на прилюдних торгах ОСОБА_2 відповідно до протоколу № 226365 за ціною 501 036 гривень (а.с. 234-235 т.1).

25 січня 2017 року на підставі протоколу про проведені електронні торги №226365 від 6 січня 2017 року державним виконавцем складений акт №320 (а.с.236-237 т.1).

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Аналіз положень «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Таку правову позицію Верховний Суд виклав у своїй постанові від 2 травня 2018 року у справі № 910/10136/17.

Суд вважає помилковим висновок суду про можливість ухвалення судового рішення про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки без залучення всіх належних відповідачів.

Згідно частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відповідно до частини 1 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

В пункті 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 судам роз’яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Згідно пункту 1 Розділу VIIІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, № 2831/5 (далі - Порядку) після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Відповідно до пункту 2 вказаного розділу Порядку протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

З протоколу №226365 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року вбачається, що їх організатором було ДП «Сетам».

Отже, з матеріалів справи вбачається, що сторонами у оспорюваному договорі купівлі-продажу нерухомого майна, який був оформлений протоколом №226365 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року є ДП «Сетам», як продавець, та ОСОБА_2, як покупець.

Суд першої інстанції в порушення норм частини 5 статті 12 ЦПК України не роз'яснив позивачу його право на звернення до суду з клопотанням про залучення до участі у справі ДП «Сетам» в якості відповідача.

Суд першої інстанції ухваливши рішення у справі вирішив питання про права та обов'язки ДП «Сетам» не залучивши його до участі у справі в якості відповідача за позовною вимогою про визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76, 81, 83, 84, 228, 229, 263, 264 ЦПК України, визначено обов’язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Виконання вказаних процесуальних дій можливе в разі залучення до участі справі всіх належних сторін.

Оскільки до участі у справі не залучений належний відповідач ДП «Сетам» апеляційний суд позбавлений можливості виконати вищевказані вимоги норм ЦПК та зробити висновок щодо підставності заявленого позову.

Позовна вимога, пред’явлена до виконавчої служби про визнання недійсними та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки є похідною від вказаної вище вимоги про визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, а тому її вирішення залежить від вирішення основної вимоги по суті .

Враховуючи наведені вище обставини рішення суду першої інстанції слід скасувати слід та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

З квитанції №70 від 9 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в сумі 2400 гривень (а.с.152 т.2).

З платіжного доручення №12 від 21 серпня 2018 року ДП «Сетам» сплатило судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в сумі 7929 гривень, хоча зобов’язано було сплатити відповідно до ставок, визначених в Законі України «Про судовий збір» 2400 гривень.

Отже, з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_2 слід стягнути 2400 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

З публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ДП «Сетам» також слід стягнути 2400 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року скасувати.

В позові публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_2 2400 (дві тисячі чотириста) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь Державного підприємства «Сетам» 2400 (дві тисячі чотириста) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 7 листопада 2018 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

ОСОБА_6