
Справа № 522/15928/18
Номер провадження 2/522/8001/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи Одеська Товарна Біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів, за участю третьої особи Одеська Товарна Біржа, в якому просила визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна №10958 квартири №28 у житловому будинку №6 по провулку Лунний в м. Одесі, укладений 03 листопада 1995 року на Одеської Товарної Біржі, зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» під №10938 від 03 листопада 1995 року, та 05 грудня 1995 року зареєстрований в Одеському МБТІ про що зроблено запис №29 на стор.128 у книзі 157пр, відповідно до якого ОСОБА_2, що діяла від свого імені та на підставі довіреності №5220 посвідченої 27.10.1995 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, продали, а Ігнатьєва (на теперішній час має прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_5, купила трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,8, житловою площею 35,5.
Представник позивачки позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала суду заяву про проведення судового засідання без фіксації судового процесу.
Відповідачі та третя особа у судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 листопада 1995 року між ОСОБА_2, яка була членом біржі зі статусом «Н», діючою від свого імені та на підставі довіреності №5220 посвідченої 27.10.1995 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 (Відповідачі), та Ігнатьєва (на теперішній час має прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_5 (Позивач), яка була членом біржі зі статусом «Н», був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна №10958 (копію додано о позову), відповідно до якого Відповідачі продали, а Позивач купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Квартиру продано за 856487,00 карбованців.
Вказаний Договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений на Одеської Товарної Біржі і відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» під №10938 від 03 листопада 1995 року.
Позивачка, як покупець квартири, виконала всі свої обов’язки за Договором купівлі-продажу нерухомого майна , що підтверджується реєстрацією в КП «ОМБТІ та РОН» права власності на квартиру, про що 05 грудня 1995 року зроблено запис №29 на стор. 128 у книзі 157пр.
Покупець передав продавцям гроші в рахунок вартості квартири. Відповідачі виїхали з квартири зі своїм майном, передавши всі права на володіння, користування і розпорядження квартирою. Таким чином, як продавець так і покупець виконали сукупність всіх дій, що підтверджують виконання та дійсність договору купівлі-продажу та підтверджують перехід права власності на вищезазначену квартиру від продавця до покупця. Від дати укладання договору купівлі-продажу квартири по теперішній час ніяких претензій з боку відповідачів або інших осіб щодо недійсності договору до позивача не пред’являлась.
Однак, при укладанні договору купівлі продажу нерухомого майна, було порушено його форму передбачену ст. 227 ЦКУ 1964 року, а саме договір не був нотаріально посвідчений.
Після укладення вищезазначеного Договору Позивач змінила прізвище з «Ігнатьєва» на «Жемчужина». Так уклавши 04.07.1997 року шлюб з ОСОБА_6, позивачка змінила прізвище з «Ігнатьєва» на «Семененко», що підтверджується свідоцтвом про одруження І-ЖД №049962 яке видано 04.07.1997 року відділом РАЦС Приморської районної адміністрації виконкому ОМР. Потім розірвавши 23.12.1998 року шлюб з ОСОБА_6 (св-во про розірвання шлюбу І-ЖД №090672 видане 23.12.1998 року відділом РАЦС Приморської районної адміністрації виконкому ОМР) та залишивши собі прізвище «Семененко», Позивачка 09.09.2000 року уклала шлюб з ОСОБА_7, змінивши прізвище на «Жемчужина», що підтверджується Св-вом про укладення шлюбу І-ЖД №291626 яке видано 09.09.2000 року відділом РАЦС Приморської районної адміністрації виконкому ОМР.
Позивач з 1995 року до теперішнього часу володіє придбаною квартирою, та використовує придбану квартиру для проживання, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та зареєстрованих №б/н від 27.08.2018 року виданою ОСББ «Лунний».
В наслідок проведеного Позивачем переобладнання та перепланування загальна та житлова площа квартири за адресою: АДРЕСА_1 змінились та на теперішній час складають: загальна площа - 57,2 кв. м., житлова площа - 21.8 кв. м., що підтверджується виготовленим 10.07.2018 року ТОВ «Нове БТІ», при інвентаризації квартири, Технічним паспортом на квартиру №28 у житловому будинку №6 по пров. Лунний в м. Одесі виготовленим станом на 10.07.2018 року, та довідкою вих. №2008/07-18 від 10.07.2018 року, що видана ТОВ «Нове БТІ».
Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 57,2 кв. м., житловою площею - 21.8 кв. м., зареєстровано за ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №130953744 від 16.07.2018 року.
Звернувшись до нотаріальної контори з наміром оформлення відчуження квартири позивачка дізналась про порушення нотаріальної форми укладання договору.
Біржове посвідчення договору купівлі-продажу квартири не дає можливості розпоряджатися майном та реалізувати свої права.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Разом з тим, згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1995 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Так, на момент укладання Договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.
Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.16, 220, 334, 640 ЦК України, ст.47, 153 ЦК Української РСР(1963 р.), 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, ст. 223,ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи Одеська Товарна Біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу квартири №10958 у житловому будинку №6 по пров. Лунний в м. Одесі, укладений 03 листопада 1995 року на Одеської Товарної Біржі, зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» під №10938 від 03 листопада 1995 року, та 05 грудня 1995 року зареєстрований в Одеському МБТІ про що зроблено запис №29 на стор.128 у книзі 157пр, відповідно до якого ОСОБА_2, що діяла від свого імені та на підставі довіреності №5220 посвідченої 27.10.1995 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, продали, а Ігнатьєва (на теперішній час має прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, купила трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 35,5 кв. м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
31.10.18
Судове рішення № 77678436, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 31.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/15928/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: