Постанова № 7767381, 25.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.10 місто СевастопольСправа №2а-2472/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача – Глотова Марина Іванівна, довіреність б/н від 13.01.2010,

Гордійчук Тетяна Петрівна, довіреність б/н від 13.01.2010,

відповідача –Ліннік Олексій Вікторович, довіреність № 388/9/10-0 від 02.12.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Садовод»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Садовод»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000702310/0 від 05.11.2009 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 1235231,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 617616,00 грн.

Позов мотивовано тим, що Державне підприємство «Садовод»є сільськогосподарським підприємством, яке виробляє виноматеріали із самостійно вирощеного винограду, які реалізує заводам вторинного виноробства, а тому на нього розповсюджується дія пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою суду від 24.11.2009 відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 21.12.2009.

Попереднє судове засідання відкладалось на 13.01.2010 у зв’язку з нез’явленням представника позивача.

Ухвалою від 13.01.2010 судом з’ясовано відсутність можливості врегулювання спору до судового розгляду, закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 25.01.2010.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважаючи, що позивачем неправомірно використані пільги з податку на додану вартість, визначені в пункті 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки виноматеріали є підакцизною продукцією, а тому податкові зобов’язання з податку на додану вартість підлягають сплаті до державного бюджету у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що з 21.09.2009 по 16.09.2009 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя на підставі наказу № 259 від 31.08.2009 та направлення на перевірку № 000482/493 від 21.09.2009 проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Садовод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем пункту 11.29 статті 11, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997, а саме –заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 у сумі 1235231,00 грн., тоді як підприємством у перевіряємий період здійснювалась реалізація виноматеріалу підприємствам вторинного виноробства.

За результатами перевірки складений акт № 1900/10/23-123/00412984/121 від 23.10.2009.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702310/0 від 05.11.2009, яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1235231,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 617616,00 грн.

Відповідно до статуту Державне підприємство «Садовод»створено згідно з наказом Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України з метою, зокрема, виробництва високоякісної сільськогосподарської і виноробної продукції на базі сучасної технології. Одними з основних напрямків діяльності позивача є: вирощування винограду; виробництво виноматеріалів, вина, соку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником –заводом первинного виноробства, здійснює вирощування і переробку винограду. Результатом переробки винограду є отримання виноматеріалів, що є сировиною для заводів вторинного виноробства, з якого виготовляють кінцеву продукцію

Згідно з довідками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 594/10/15-3, № 1215/10/15-3, № 1028/10/15-3 Державне підприємство «Садовод» у 2007-2009 роках було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до частини першої пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 (у редакціях Закону, що діяли у спірний період) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Отже, сільськогосподарські товаровиробники не сплачують податок на додану вартість щодо операцій з поставки товарів власного виробництва.

Факт продажу позивачем продукції власного виробництва, а саме – виноматеріалу, відповідачем не оспорюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 № 271 (яка діяла у період, що перевірявся) з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників та відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" затверджено Порядок акумуляції і використання грошових коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

Вказаний Порядок визначає механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Садовод»подавало до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя декларації з податку на додану вартість протягом спірного періоду.

Позивачем зазначено та відповідачем не оспорюється, що виноматеріали, які виробляються Державним підприємством «Садовод»з власно вирощеного винограду, реалізуються ним заводам вторинного виноробства, де з них виробляється кінцева продукція. Виноматеріали, які виробляються позивачем, не містять спирт та не призначені для пиття.

Стосовно доводів відповідача, про те, що згідно з Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої» та постановою Верховної Ради України № 365/96 від 12.09.1996 виноматеріали, які поставляються підприємствам вторинного виноробства, є підакцизною продукцією та на яку не розповсюджується дія Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», суд вважає необхідним зазначити наступне.

З аналізу пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 вбачається, що незалежно від того, є продукція підакцизною чи ні, якщо це продукція власного виробництва, то на неї розповсюджується дія вказаного пункту Закону. Оскільки виноматеріали, що виробляє позивач, є продукцією власного виробництва, він має право на застосування пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки Державне підприємство «Садовод»вирощує виноград та виробляє виноматеріал, який є продуктом переробки власної сільськогосподарської продукції, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000702310/0 від 05.11.2009 підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв’язку з вказаною вимогою, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Садовод»витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000702310/0 від 05.11.2009.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Державного підприємства «Садовод»(99802, м.Севастополь, с.Верхнесадове, вул.Севастопольська, ідентифікаційний код 00412984, відомостей про наявність рахунків в установах банків немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01 лютого 2010 року о 10 год. 00 хв.