Ухвала суду № 77673039, 01.11.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1250/18

Провадження № 1-кс/552/2419/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави Калько О.С.

за участю секретаря Масцевої А.П.

прокурора Євсіка В.А.

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 щодо недотримання розумних строків та зобов’язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Полтави звернувся зі скаргою щодо недотримання розумних строків та зобов’язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії ОСОБА_1В.в інтересах ОСОБА_1

В поданій скарзі послався на те, що в провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32017170000000053 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частинами 1, 3 статті 212 КК України, які виділені з кримінального провадження № 42016171010000070 від 17.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частини 5 статті 27, частини 3 ст.191, частини 3 статті 212 КК України. В рамках досудового розслідування 16.06.2017 року було проведено обшук автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. В подальшому 14.07.2017 року ухвалою апеляційного суду Полтавської області на вказаний автомобіль було накладено арешт. А ухвалою слідчого судді від 17.07.2018 року автомобіль НОМЕР_1 було передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження.

Послався також на те, що на протязі більш ніж два роки (з 17.05.2016 р. по дату подання даної скарги) органом досудового слідства (слідчим управлінням ФР ТУ ДФС у Полтавській області) під процесуальним керівництвом прокуратури Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2016 р. за № 42016171010000070 за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 191, частиною 3 статті 212 КК України, а з 22.12.2017 р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.12.2017 р. за № 32017170000000053 за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частинами 1, 3 статті 212 КК України. Орган досудового слідства під процесуальним керівництвом прокуратури Полтавської області більше року (з 16.06.2017 р. по дату подання даної скарги) втручається в її право власності, шляхом позбавлення права власності (володіння, користування та розпорядження) на автомобіль, та передав даний автомобіль, який вже не цікавить орган досудового слідства як речовий доказ, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

06.08.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Генеральної прокуратури України зі скаргою щодо недотримання розумних строків.Листом від 10.08.2018 р. № 04/5/1-р-18 заявника було повідомлено, що її звернення скероване до прокуратури Полтавської області.

Таким чином на думку скаржника, ОСОБА_1 було фактично відмовлено у задоволенні скарги щодо недотримання розумних строків прокурором вищого рівня. При цьому скаржник послався на положення ч.4 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» згідно, яких Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

У зв’язку з чим просив зобов’язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії, передбачені ст.308 КПК України,у встановлені цією статтею строки за скаргою ОСОБА_1 від 06.08.2018 року, надавши відповідним прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, в тому числі й щодо визначення конкретних строків прийняття у ньому остаточного процесуального рішення.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив поновити строки на подання скарги, як пропущені с поважних причин та задовольнити її в повному обсязі з наведених мотивів. В подальшому подав заяву про розгляд без його участі.

Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні скарги відмовити у зв’язку з її необґрунтованістю та з підстав звернення скаржника до Генеральної прокуратури України помилково, оскільки поняття прокурора вищого рівня визначено ч.3 ст.17 Закону України «Про прокуратуру».

Слідчий – суддя заслухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

З наданих скаржником доказів отримання відповіді вбачається, що строк ним пропущений з поважних причин (а.с.15-16), а тому клопотання про його поновлення підлягає до задоволення.

Разом з тим доводи щодо порушення уповноваженими особами Генеральної прокуратури України вимог ст.308 КПК України та невиконання передбачених КПК України обов’язків є безпідставними у зв’язку з наступним.

Встановлено, що ОСОБА_1 06.08.2018 року до Генеральної прокуратури України подано скаргу щодо недотримання прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях №42016171010000070 та №32017170000000053 розумних строків (а.с.8-14).

Відповідно до супровідного листа 04/5/1-р-18 від 10.08.2018 року вказана скарга була направлена з Генеральної прокуратури України до прокуратури Полтавської області для розгляду (а.с.15).

Відповідно до положень ч.3 ст.17 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури - керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури - керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.

Наведена норма закону свідчить про те, що для реалізації своїх прав, передбачених ст.308 КПК України скаржник повинен був звернутися до керівника регіональної прокуратури чи його перший заступника або заступника відповідно до розподілу обов’язків.

Як вбачається з матеріалів справи цим правом скаржниця не скористалася.

Враховуючи наведене порушень вимог ст.308 КПК України в діях саме уповноважених осіб Генеральної прокуратури України не встановлено, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 303-304, 306-308 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 щодо недотримання розумних строків та зобов’язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Калько О.С.