Постанова № 7767188, 17.12.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-12099/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 грудня 2009 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді                                                   Баргаміної Н.М.

при секретарі                                                   Закупрі П.П.

за участю

представника позивача           Павленка А.В.

представника відповідача                                         Лисиці О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17.11.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 07.10.2009 року № 0004142320/1, за яким товариству з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Атілос» (далі ТОВ БП «Атілос») зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, за основним платежем 7842 грн., штрафних санкцій 3921 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вищевказане повідомлення - рішення винесене внаслідок невірного застосування відповідачем податкового законодавства, а саме п.7.4.1 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, на думку позивача, твердження податкового органу про не доведення надання маркетингових послуг не відповідає дійсності, оскільки господарська операція, яка відбулася за договором №22/1-А-2007 , підтверджена всіма первинними документами: самим договором, актом прийому- передачі послуг від 23.01.2008 р., податковою накладною №28 від 23.01.2008 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що в результаті проведеної перевірки встановлені порушення п.п. 7.2.7 п.7.2; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством було завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2008 року на суму 7 842,00 грн., та занижено податок на додану вартість на суму 17909,00 грн. за серпень 2008 року.

Представник відповідача також зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ БП "АТІЛОС" не доведено використання маркетингових послуг по дослідженню ринку попиту в господарській діяльності, оскільки ТОВ "Укртехпромлізінг" надав невідомо які маркетингові послуги стосовно аналогів електронної плати, та сам купив (придбав у власність) - аналоги електронної плати РСЛО АТСК 50-200.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки. В результаті перевірки складено акт від 10.08.2009 року № 602/23/14228451, яким встановлено порушення чинного податкового законодавства, серед яких порушення пп.7.2.7 п.7.2 , пп..7.4.1 п.7.4 ст.7Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством було завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2008 року на суму 7 842 грн., та занижено податок на додану вартість на суму 17909,00 грн. за серпень 2008 року.

На підставі даної перевірки, Державною податковою інспекцією у м.Чернігові (далі – ДПІ у м.Чернігові) було прийняте оскаржуване податкове повідомлення – рішення від 07.10.2009 року № 0004142320/0 , яким ТОВ БП «Атілос» зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 7842 грн. та штрафних санкцій в сумі 3921 грн.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення, але і ДПІ у м.Чернігові рішенням від 29.09.2009 р. №16281/10/25-008, і ДПА у Чернігівській області рішенням від 03.11.2009 р. № 1747/10/25-020 скарги були залишені без задоволення.

Судом також встановлено, що 12.11.2007 р. позивачем було укладено договір №22/1-А-2007 з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпромлізинг» (далі – ТОВ «Укртехпромлізинг»), ст.2 якого передбачено, що предметом даного договору є сприяння стороною 2 (ТОВ «Укртехпромлізинг») просуванню (продажу) обладнання і послуг позивача на ринку України, відповідно до п.4.1 ст.4 цього договору в період його дії.

Згідно умов п.4 цього договору, ТОВ «Укртехпромлізинг» зобов»язалося:

П.4.1.1. Проводити маркетингові дослідження ринку Обладнання, спрямовані на вивчення попиту й умов його реалізації, спільних акцій, активного проведення крос-продажу Обладнання та інші роботи, необхідні для досягнення цілей цього Договору.

П.4.1.2. Придбавати Обладнання для його подальшого надання у лізинг Лізингоодержувачам.

П.4.1.3. Надавати консультації працівникам позивача щодо використання механізму лізингу для збільшення продаж Обладнання через механізм лізингу.

П.4.1.4. Забезпечувати позивача комерційною та фінансовою інформацією відносно послуг, що надаються ТОВ «Укртехпромлізинг» , за винятком інформації, що становить комерційну таємницю .

П.4.1.5. Зберігати конфіденційність інформації (крім рекламних матеріалів та загально доступних даних, наданих позивачем), отриману від позивача в процесі реалізації даного Договору і не передавати її третім особам.

          До договору №22/1-А-2007 від 12.11.2007 р. було укладено додаткову угоду № 1 тією ж датою, відповідно до якої позивач замовляє, а ТОВ «Укртехпромлізинг» зобов»язується здійснити на свій розсуд заходи по збільшенню обсягів продажу товарів позивача (проводити маркетингові дослідження ринку, крос-продаж обладнанняч, надавати консультації, придбавати майно для наступної його передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачам тощо) на суму не менше 1600 000 грн.

          Також позивачем було укладено договір поставки №14/11-07 від 21.11.2007 р. на загальну вартість 1686468 грн. з ТОВ «Укртехпромлізинг», за умовами якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність покупця до 25.12.2007 р. аналоги електронної плати РСЛО АТСК – 50-200 в кількості та за ціною , що визначені в додатках №№1,2,3,4 , які є невід»ємною частиною цього договору, а ТОВ «Укртехпромлізинг» зобов»язався прийняти та оплатити вартість поставленого товару на умовах цього договору.

Реалізація аналогів електронної плати РСЛО АТСК – 50-200 проведена по накладним № 124,125,126,127 від 05.12.2007 року, №129 від 6.12.2007 року , №131 від 7.12.2007 року, №132 від 10.12.2007 року, № 138 від 14.12.2007 року, № 143, 144 від 20.12.2007 року , що містяться в матеріалах справи.

23.01.2008 року сторонами вищезазначених договорів був складений акт прийому-передачі наданих послуг, який є додатком №1 до договору №22/1-А-2007 від 12.11.2007 р, в якому вказано, що ТОВ «Укртехпромлізинг» надані послуги позивачу відповідно до ст.2 договору, та оформлена податкова накладна №28. Розмір винагороди за надані послуги склав 47052, 46 грн. , в тому числі ПДВ – 7842, 08 грн.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на проведення маркетингового дослідження ринку обладнання, які спрямовані на вивчення попиту й умов його реалізації, спільних акцій, активного проведення крос – продажу обладнання та інші роботи, необхідні для досягнення цілей цього Договору.

Отже, на підтвердження включення зазначених витрат до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської операції платника податків.

В наданому позивачем акті прийому-передачі наданих послуг від 23.01.2008 року відсутні будь-які відомості, які б містили дані, про те, які саме послуги відповідно до ст.2 договору №22/1-А-2007 від 12.11.2007 р, було надано позивачу, тобто не вбачається зміст і обсяг господарської операції.

До того ж , представником позивача не надано жодного доказу на виконання пп. 4.1.1 п.4 ст.4 договору №22/1-А-2007 від 12.11.2007 р., відповідно до якого ТОВ «Укртехпромлізинг» повинно було сприяти просуванню (продажу) обладнання і послуг позивача .

З огляду на наведені норми та вищезазначені фактичні обставини справи, відповідно до узгодженого умовами договору переліку напрямків, згідно яких повинні проводитися маркетингові дослідження, наданий представником позивача акт прийому-передачі наданих послуг від 23.01.2008 року не може вважатися первинним документом, що підтверджує факт виконаних робіт, оскільки не містить інформації про обсяги і напрямки , за якими здійснювалися відповідні дослідження.

Відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що ДПІ у м. Чернігові правомірно та на підставі чинного податкового законодавства винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач довів правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене, відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ БП «Атілос» з підстав, наведених позивачем, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 22 грудня 2009 р.

Суддя                                                                                           Баргаміна Н.М.