Постанова № 7766844, 18.11.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

КОПІЯ:

Справа № 2а-11588/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Артюх О.М.,

при секретарі Якуш І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6595,65 грн. та пені в розмірі 358,38 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ФОП ОСОБА_2 середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 23 особи, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно поданого відповідачем звіту у ФОП ОСОБА_2 середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність становить 0 осіб. Таким чином, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 нестворене робоче місце.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що вживав заходів щодо працевлаштування інвалідів, шляхом подання звіту про наявність вакансій до Чернігівського міського центру зайнятості та надання оголошень в газету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закону) для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 20086 році становила 23 особи та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Вказане робоче місце на підприємстві відповідача у 2008 році інвалідом зайняте не було, що свідчить про невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.

Відповідачем не надано суду докази того, що ним систематично надавалася державній службі зайнятості Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма № 3-ПН). Крім того, судом не приймається до уваги подання відповідачем обяв до газети, оскільки в даних обявах не зазначено, що вакансії передбачені саме для інвалідів. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи для організації робочих місць для інвалідів, а тому є доцільним застосовувати санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Крім того, відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв»язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2008 рік на підприємстві відповідача складає 151,7 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 6595,65 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце сума адміністративно-господарських санкцій становить 6595,65 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 10.08.2009 року №468 встановлена з 12.08.2009 року облікова ставка у розмірі 10,25 відсотків річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 358,38 грн.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Відповідачем будь-яких доказів на заперечення позову не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р\р:НОМЕР_2 філія АТ «Укрексімбанк» МФО: НОМЕР_3, код ЄДРПОУ: НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31211230700002, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965) 6595 (шість тисяч пятсот девяносто пять) грн. 65 коп. адміністративно-господарських санкцій та 358 (триста пятдесят вісім) грн. 38 коп. пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис О.М. Артюх.

З оригіналом згідно

Постанова суду від 18.11.2009 року не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Артюх

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 листопада 2009 року.