Ухвала суду № 77667838, 03.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8899/18

Провадження № 1-кс/359/2587/2018

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2018 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Журавський В.В.

при секретарі Бердник О.І.,

за участю прокурора Баклана В.М.,

слідчого Вороніна М.Ж.,

захисника Яремчука Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Вороніна Максима Ждановича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Реутинці Кролевецького району Сумської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, не працюючому, одруженому, зі слів раніше судимому, не інваліду, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України-

в с т а н о в и в :

Слідчий слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Воронін М.Ж., за згодою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, звернувся із зазначеним клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно клопотання, Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110100002281 від 02.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений органом досудового розслідування час у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. У цей же час у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, ОСОБА_3 незаконно придбав бойові припаси - гранату РГО із запалами УДЗ.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3, не маючи дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, тримаючи при собі вищевказані бойові припаси, переніс їх до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та розпочав їх зберігання без передбаченого законом дозволу до виявлення їх працівниками поліції о 22 год. 09 хв. 01.11.2018.

01.11.2018 року о 22 год. 09 хв. працівниками поліції в присутності понятих проведено обшук квартири АДРЕСА_1. Під час обшуку виявлено та вилучено запал з маркуванням «УД3350-Ф6-89» та корпус гранати «РГО 80-21-89», які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно довідок про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 01.11.2018, виданих спеціалістом вибухотехнічного відділу, вказані корпус до гранати РГО має обмежену небезпечність по вибуховій категорії, запал УДЗ належать до небезпечної вибухової категорії.

02.11.2018 СВ Бориспільського ВП ТУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України ,та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Підозра ОСОБА_3 обґрунтовується наступними доказами:

- протоколом обшуку від 02.11.2018, відповідно до якого працівниками поліції проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено корпус гранати з маркуванням «РГО 80-21-89» та в ході особистого обшуку ОСОБА_3 з лівої кишені жилетки вилучено запал з маркуванням «УД3350-Ф6-89»;

- довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, експертів вибухтехніків, щодо категорії небезпечності запалу УДЗ з маркуванням «УД3350-Ф6-89» та вилученого корпусу гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89», які відносяться до категорії обмежено небезпечні, та небезпечні.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавленням волі, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки досудове розслідування провадження тільки розпочато та не встановлені всі свідки злочину, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно на них впливати.

ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює, не має постійного джерела доходів, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_3 був засуджений у 2013 році вироком Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №12012110060000496 від 04.12.2012, за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Також, ОСОБА_3 15.11.2016 оголошено про підозру Сумським ВП ГУ НП в Сумській області за вчинення шахрайств, крадіжки, грабежу та зберігання наркотиків.

Крім цього, ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України:

- Чернігівським ВП ГУНП в Чернігівській області у кримінальному провадженні № 12018270010003324 від 21.05.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

- Деснянським УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні №12018100030007532 від 31.08.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та 01.09.2018 йому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Зазначене в повній мірі підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До підозрюваного ОСОБА_3 не можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, застави та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити підозрюваному вчинити нові злочини, не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового слідства, не зменшать наявність вищенаведених ризиків та не зможуть перешкодити їх реалізації.

Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, захисник просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 пояснила, що підозрюваний є її чоловіком. На початку обшуку його не було вдома, оскільки він виходив за сигаретами, після того як вона йому зателефонувала й повідомила, що у їх квартиру прийшли з обшуком через десять хвилин він прийшов, та на нього одразу наділи наручники. В квартирі працівники поліції знайшли гранату, однак вона вважає, що її підкинули, оскільки в них вдома діти і її чоловік не міг зберігати в доступному для них місці гранату.

Однак слідчий суддя критично ставиться до вказаних показів, оскільки, як підтвердила сама свідок, під час самого обшуку вона не бачила, що вказану гранату підкинули, та не заявляла про це в присутності понятих.

Належних доказів про не причетність ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення надано не було.

Заслухавши пояснення підозрюваного та його захисника, думку прокурора та слідчого, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.

З наданих до суду матеріалів вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177, ч.1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За правилом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується протоколом обшуку від 02.11.2018, відповідно до якого працівниками поліції проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено корпус гранати з маркуванням «РГО 80-21-89» та в ході особистого обшуку ОСОБА_3 з лівої кишені жилетки вилучено запал з маркуванням «УД3350-Ф6-89»; довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, експертів вибухтехніків, щодо категорії небезпечності запалу УДЗ з маркуванням «УД3350-Ф6-89» та вилученого корпусу гранати РГО з маркуванням «РГО 80-21-89», які відносяться до категорії обмежено небезпечні, та небезпечні.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний офіційно не працює, має родину та постійне місце проживання.

ОСОБА_3 був засуджений у 2013 році вироком Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №12012110060000496 від 04.12.2012, за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Чернігівським ВП ГУНП в Чернігівській області у кримінальному провадженні № 12018270010003324 від 21.05.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Деснянським УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні №12018100030007532 від 31.08.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та 01.09.2018 йому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Зазначене в повній мірі підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавленням волі, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки досудове розслідування провадження тільки розпочато та не встановлені всі свідки злочину, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно на них впливати.

Ці обставини з великою вірогідністю свідчать про те, що підозрюваний може ухилятись від органу досудового розслідування та суду.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Встановлено, що забезпечення кримінального судочинства та правопорядку становить суспільний інтерес, який має превалююче значення та виправдовує обрання, у цьому зв'язку, підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеному вище ризику.

З огляду на це слідчий суддя вважає допустимим обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Можливість вчинення кримінального правопорушення та причетності підозрюваного до його вчинення підтверджується доказами, які досліджені судом.

Указане свідчить про наявність підстав для застосування положень ч.2 ст. 183 КПК України.

При вирішенні клопотання слідчого, суддею також враховані інші обставини, визначені ст. 178 КПК України. Так, докази надані слідчим на обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; доказів неможливості перебування підозрюваного за станом здоров'я під вартою не має; інших запобіжних заходів відносно нього не обиралось.

Крім того, на думку слідчого судді, прокурором, в порядку п.3 ч.1 ст.183 КПК України, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

З урахуванням викладеного слідчим доведено наявність підстав, визначених ч.1 ст.194 КПК України для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Строк тримання під вартою щодо підозрюваного слід визначити в 60 днів, тобто до 31.12.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Згідно з п.3 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що підозрюваний має обґрунтовану підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а тому йому належить визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів. У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування вказаного кримінального провадження, на визначений ним час та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та при зміні місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора або суд; не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174-186, 376 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

При внесенні застави в розмірі 147280 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти.

При звільненні ОСОБА_3 з під варти покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування вказаного кримінального провадження, на визначений ним час та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та при зміні місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора або суд;

- не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

Застава підлягає внесенню на рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Київській області; код (ЄДРПОУ)26268119; р/р37312095018661; Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку (МФО ТУДКСУ): 820172.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 01.11.2018 року.

Дія ухвали закінчується 31 грудня 2018 року о 22 год 09 хв.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 05.11.2018 року о 16 годині.

Слідчий суддя В.В. Журавський