Постанова № 7766231, 20.01.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2010 р.

08 год. 50 хв.Справа № 2-а-12898/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Мкртчян А.С.,

за участю: представника позивача - Маруняка В.В.,

представника відповідача - Ксьонза Ю.Ю.,

представника третьої особи - Сенкевич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про стягнення безпідставно сплаченого податку на додану вартість,

встановив:

На підставі рішень Старозбурївської сільської ради від 13.10.2006 року № 48, від 15.12.2006 року № 62 та розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 15.12.2006 року № 549, 18 грудня 2006 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 15,3000 га, яка знаходиться на території Старозбурївської сільської ради.

На виконання зазначеного договору покупцем - приватним підприємцем Котовим В.М. 25.02.2007 року вартість земельної ділянки сплачено в повному обсязі в розмірі 800000 грн., 90% вартості якої зараховано до спеціального фонду місцевого бюджету Старозбурївської сільської ради, 10% - до загального фонду Державного бюджету.

19.01.2007 року сільським головою Старозбурївської сільської ради Маруняком В.В. подано до ДПІ у Голопристанському районі реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, на підставі якої 22.01.2007 року видано свідоцтво № 100014618 про реєстрацію зазначеної сільської ради платником ПДВ.

У лютому та березні 2007 року Старозбурївською сільською радою подано до ДПІ у Голопристанському районі податкові декларації з податку на додану вартість та сплачено до Державного бюджету ПДВ в сумі 116625 грн.

Проведеною контрольно-ревізійним відділом у Голопристанському районі (далі-КРВ) ревізією використання Старозбурївською сільською радою бюджетних коштів, стану та достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності встановлено, що сільська рада незаконно понесла видатки на сплату податку на додану вартість на суму 116625 грн., чим порушила пункт 2 статті 71 Бюджетного Кодексу України.

З метою повернення безпідставно сплаченого податку на додану вартість сільська рада неодноразово зверталась до ДПІ у Голопристанському районі про повернення коштів, однак отримала відмову.

Вважаючи такі дії ДПІ у Голопристанському районі (далі відповідач, ДПІ) незаконними, Старозбурївська сільська рада (далі - позивач, сільська рада) звернулася до суду про стягнення безпідставно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 116625 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, доповнивши позов вимогою про визнання незаконною та скасування реєстрації Старозбурївської сільської ради платником ПДВ. Суду пояснив, що після отримання коштів від ПП ОСОБА_1., до сільської ради приїхали посадові особи ДПІ у Голопристанському районі, які переконували позивача, застосовуючи психологічний тиск, що сільська рада зобовязана зареєструватися платником ПДВ, оскільки сума від здійснення операції з продажу земельної ділянки перевищує 300000 грн. Про те, що ПДВ сплачено безпідставно позивач довідався після проведення КРВ у Голопристанському районі ревізії у липні 2008 року. Звернення до відповідача із клопотанням та претензією про повернення коштів не дало позитивного результату, а тому позивач вважає, що його право підлягає судовому захисту.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, пояснив, що заяву про реєстрацію Старозбурївської сільської ради платником ПДВ позивач подав добровільно, без тиску з боку посадових осіб. Крім того, позивач самостійно визначив податкове зобовязання у поданій ним декларації з ПДВ за лютий та березень 2007 року та сплатив його у визначений законодавством строк, а тому таке зобовязання вважається узгодженим та не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутній податковий період платник податку самостійно виявив помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Позивачем право щодо подання уточнюючого розрахунку не реалізовано.

Ухвалою суду від 04.11.2009 року Головне управління Державного казначейства України (далі - третя особа) залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Представник третьої особи пояснила, що органи Державного казначейства України здійснюють контрольні функції при зарахуванні бюджетних надходжень. До їх повноважень не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обовязкових платежів до бюджету, у тому числі по сплаті ПДВ. Держказначейство веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать до Держбюджету та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. У данному випадку держказначейство не має законних підстав для повернення сплаченого позивачем ПДВ.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.2 cтатті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. У разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), нарахована (сплачена, надана) особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. така особа підлягає обовязковій реєстрації як платник ПДВ (підпункт 2.3.1.пункту 2.3. статті 2 цього Закону).

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом. Таке анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника податку.

Як встановлено судом, позивач добровільно подав до ДПІ у Голопристанському районі заяву про реєстрацію його платником ПДВ з підстав, визначених підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 Закону та заяву про анулювання зазначеної реєстрації. 28.01.2009 року відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ Старозбурївської сільської ради.

Таким чином, суд вважає, що реєстрація позивача платником ПДВ відбулася без порушень вимог Закону № 168/97-ВР щодо реєстрації та її анулювання, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування реєстрації Старозбурївської сільської ради платником ПДВ слід відмовити.

Разом з тим, відмовляючи позивачу у поверненні безпідставно сплаченого ПДВ, відповідач виходив з того, що операції з поставки (продажу, передачі) земельної ділянки, яка знаходиться під обєктом нерухомості, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах для тих підприємств, які зареєстровані платниками ПДВ. Позивач зареєструвався платником, самостійно визначив суму податкового зобовязання у поданій ним податковій декларації та сплатив її у повному обсязі. Податковим законодавством не передбачено повернення такого податку у спосіб, обраний відповідачем.

Суд не погоджується з таким висновком ДПІ у Голопристанському районі з огляду на наступне.

Як зазначено в Законі № 168/97-ВР цей Закон визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Статтею 1 Закону № 168/97-ВР дано визначення термінів, а саме: платником податків є особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить товари на митну територію України; податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному періоді, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 5.1.17. пункту 5.1. статті 5 Закону № 168/97-ВР встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під обєктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства.

Дана правова позиція знайшла відображення у рішенні Конституційного Суду України від 05.02.2004 року № 2-рп/2004 у справі № 1-5/2004, яким вирішено, що звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під обєктами нерухомості, або забудованої землі відповідно до підпункта 5.1.17. пункту 5.1. статті 5 Закону № 168/97-ВР.

Виходячи з того, що операція з продажу земельної ділянки, яка здійснена позивачем, звільнена від оподаткування, у Старозбурївської сільської ради взагалі відсутній обовязок щодо сплати податку на додану вартість, а відтак, - відсутні правовідносини, які регулюються Законом № 168/97-ВР.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що порушене право позивача на повернення безпідставно сплаченого до бюджету ПДВ у розмірі 116625 грн. підлягає відновленню шляхом стягнення цих коштів з Державного бюджету, оскільки право на бюджетне відшкодування зазначеної суми шляхом подання уточнюючого розрахунку у позивача відсутнє з підстав анулювання реєстрації Старозбурївської сільської ради платником ПДВ.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити Старозбур'ївській сільській раді Голопристанського району Херсонської області в задоволенні позовних вимог до державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області в частині визнання незаконною та скасування реєстрації Старозбур'ївської сільської ради платником податку на додану вартість від 22.01.2007 року, реєстраційний номер 100014618.

Позовні вимоги Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області в частині повернення із Державного бюджету безпідставно сплаченого податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області з рахунку № 31118030700002, одержувач держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 на користь Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (с. Стара Збур'ївка, вул. Піонерська, 6, код ЄДРПОУ 26432625, ГУДКУ у Херсонській області, код 852010, р/р 35413001005523) безпідставно сплачений податок на додану вартість у розмірі 116 625 грн.(сто шістнадцять тисяч шістсот двадцять п"ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Старозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (с. Стара Збур'ївка, вул. Піонерська, 6, код ЄДРПОУ 26432625, ГУДКУ у Херсонській області, код 852010, р/р 35413001005523) судові витрати у розмірі 1166 грн. 50 коп. (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 50 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 січня 2010 р.

Суддя Кисильова О.Й.