Постанова № 7766229, 28.01.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2010 р.

11 год.50 хв.Справа № 2-а-13976/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представника позивача - Гордєєва А.А.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Кондратенка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "АЛВІ"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення заборгованості,

встановив:

Приватне виробничо – комерційне підприємство фірма «АЛВІ» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі – ДПІ) та Головного Управління Державного казначейства України в Херсонській області (далі – УДК), в якому просить визнати неправомірними дії (бездіяльність) ДПІ у м. Херсоні, скасувати податкове повідомлення – рішення № 0004832301/0 від 20.10.2009 р., стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 82 848 грн. 88 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснив, що оскаржуване повідомлення – рішення прийняте на підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 19.10.2009 р. за період серпень – вересень 2008 р. За актом перевірки причинами, за якими зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ були названі ті обставини, що ДПІ у ході зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість суб’єктами підприємницької діяльності, що були постачальниками позивача та їх контрагентами. З цих же підстав, ДПІ у м. Херсоні, не підтверджує заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування. Вважає оспорюване податкове повідомлення – рішення, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а дії ДПІ у м. Херсоні щодо не надання органам державного казначейства висновку стосовно відшкодування позивачу з Державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 82848,88 грн. – неправомірними.

Представники відповідача - ДПІ у м. Херсоні з позовом не погодилися та пояснили, що при проведені перевірок постачальників по третьому та четвертому ланцюгах взаємозв'язків, постачальники податок на додану вартість до бюджету не сплатили або по різним причинам податкова інспекція не змогла відслідкувати сплату ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку ДПІ, надмірна сплата податку на додану вартість - це сплата цього податку до бюджету всіма суб'єктами господарювання, починаючи з виробника та закінчуючи платником податків, що заявив бюджетне відшкодування ПДВ, незалежно від кількості перепродаж товарів, що постачаються..

Представник відповідача – Управління державного казначейства в Херсонській області в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи належним чином повідомлений, надав суду пояснення в якому зазначив, що за наявності висновку ДПІ про відшкодування ПДВ або рішення суду із цього приводу, УДК не заперечує проти проведення таких виплат.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі –Закон № 168/97-ВР) передбачено, що головними умовами включення ПДВ до податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаного товару для господарської діяльності платника податків. У разі перевищення податкового кредиту над податковими зобов’язаннями платник ПДВ отримує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок.

Відповідно до Закону України №168/97 -ВР, умовою для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок є фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг).

Аналіз викладених у акті ДПІ порушень свідчить про те, що причиною зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ позивачу стало неможливість підтвердити факт надмірної сплати ПДВ його контрагентами.

Так, у липні 2008 р. одним із основних постачальників товару позивачу було ТОВ ТПК «Дельта -2000», відвантаження товару проводилось згідно рахунків та податкових накладних, його контрагентами були: ТОВ «Атлантис Днепр» та ТОВ фірма « Каскад», відвантаження продукції проводилось згідно рахунків та податкових накладних. Постачальником ТОВ «Атлантис Днепр» було ТОВ «Альянс –М», яке відповідно до відповіді ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за юридичною адресою не знаходиться. Встановлено, що постачальником ТОВ фірма «Каскад» було ТОВ фірма «Метал – С», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 11.09.2008 р.

У серпні 2008 р., одним із постачальників товару позивачу є ТОВ «Кристал Груп, відвантаження товару проводилось згідно рахунків та податкових накладних його постачальником реалізованої продукції було ТОВ «Веріс Інвест», яке постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009 року визнано банкрутом.

Також, одним із постачальників товару ПВКФ «Алві» у серпні 2008 р. було ТОВ «Джокер», відвантаження проводилось згідно рахунків та податкових накладних, в свою чергу його постачальником було ТОВ «Транс регіон – Будсервіс 7», яке відповідно до інформації, наданої Васильківської ОДПІ за рішенням Господарського суду Одеської області визнано банкрутом 16.02.2009 р. та 19.03.2009 р. знято з обліку.

За матеріалами перевірок ДПІ підтверджує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та сплати податку на додану вартість постачальникам у складі вартості товарів. ДПІ у провину позивачу ставиться несплата податку на додану вартість контрагентами позивача у господарських відносинах.

Законом України № 168/97-ВР на платника податків не покладено функцію контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг). Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ вказану функцію покладено на податкову службу, а єдиним документом, що підтверджує для покупця цих товарів сплату або намір сплатити ПДВ до бюджету, є податкова накладна.

Думка ДПІ, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів ( робіт, послуг) у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Закон України № 168/97-ВР не передбачає механізм контролю і відповідальність покупця за сплату податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг).

Аналіз наданої інформації свідчить про те, що дані підприємства на момент виконання угод із позивачем були платниками ПДВ, що підтверджувалося відповідними свідоцтвами та податковими накладними.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Фактично, ДПІ у м. Херсоні, в порушення зазначеної статті як суб’єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ та ненадання органам державного казначейства висновку щодо відшкодування ПВКПФ податку на додану вартість. Зокрема, ДПІ у м. Херсоні, не надано суду доказів, які б підтверджували її доводи відносно порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань та докази, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Таким чином, оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону №168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ та бюджетне відшкодування з ПДВ за період серпень - вересень 2008 року в сумі 82848, 88 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ПВКПФ «АЛВІ» підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "АЛВІ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення ДПІ у м. Херсоні №0004832301/0 від 20.10.2009 р.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Херсоні щодо ненадання органам Державного казначейства висновку про відшкодування приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі "АЛВІ" з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 82 848 грн. 88 коп.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства України в Херсонській області з рахунку № 31118030700002, одержувач держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 на користь приватного виробничо-комерційного підприємства фірма "АЛВІ" ( м. Херсон, вул. Шенгелія, 1, код за ЄДРПОУ 23136081, р/р № 26001301800041, Острівська ФАКБ "Національний кредит", МФО 352628) –бюджетне відшкодування за період: серпень - вересень 2008 року в розмірі 82 848 грн. (вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок вісім гривень) 88 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 лютого 2010 р..

Суддя Попов В.Ф.