Рішення № 77658067, 06.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 р. № 1440/2093/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Першотравнева, 66, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації", вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54034 про:скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на будинок, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Першотравнева, 66.

Відповідачем у позові ОСОБА_1 вказав Комунальне підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (надалі – КП або відповідач), третьою особою - ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що він зареєстрований та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – Будинок). Будинок належав його бабі ОСОБА_4, після її смерті (31.05.2003) спадщину фактично прийняв батько позивача – ОСОБА_5, а в подальшому, після смерті батька (02.12.2007), спадщину фактично прийняв позивач. У серпні 2018 року він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 для оформлення права власності на успадкований Будинок, проте постановою від 14.08.2018 № 384/02-31 нотаріус відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про права на спадщину на Будинок. Причинами відмови у постанові зазначені відсутність документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на Будинок, та наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про належність права власності на Будинок іншій особі. Як стало відомо позивачу, у 2008 році КП здійснило державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (рідна тітка позивача) на Будинок. За твердженнями позивача, дії відповідача є незаконними та такими, що порушують майнові права ОСОБА_1 (право власності), оскільки Ленінський районний суд м.Миколаєва заперечив факт постановлення рішення, яке було надано для державної реєстрації права власності.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 34-36) КП зазначило, що позивач не надав доказів наявності у спадкодавців права власності на Будинок. Отже, здійснення відповідачем державної реєстрації права власності не порушує прав позивача. Ненадання позивачем доказів на підтвердження порушення його прав, на думку відповідача, свідчить про безпідставність позовних вимог. Також відповідач вказав, що державна реєстрація права власності на підставі неіснуючого рішення суду може свідчити про його підробку, а цей факт, згідно зі статтею 62 Конституції України, має бути встановлений обвинувальним вироком суду.

Документи, які суд направив третій особі, повернулися до суду без вручення адресату (арк. спр. 32).

Ухвалою від 04.10.2018 (арк. спр. 47-49) суд відмовив у задоволенні клопотання представника КП про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги позову підтримав та зазначив, що здійснена відповідачем державна реєстрація права власності на Будинок зачіпає інтереси позивача, що пов’язані з вимогами власника про виселення. Представник КП просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

05.08.2008 КП здійснило державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на Будинок (арк. спр. 13, 38).

Право власності було зареєстровано на підставі «рішення суду / 2-3897 / 03.06.2008 / Ленінський районний суд м.Миколаєва».

КП надало копію наявної в матеріалах відповідної реєстраційної справи копії вказаного вище рішення суду (арк. спр. 39) у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на самовільно побудовану будівлю. Згідно з рішенням, суд встановив «… факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті 20.08.1993 року ОСОБА_7 у вигляді житлового будинку №66 по вул. Першотравневої в м.Миколаєві …» та визнав за ОСОБА_3 право власності на Будинок.

Листом від 20.08.2018 № 01-10/286/18 (арк. спр. 14) голова Ленінського районного суду м. Миколаєва повідомив представника позивача про те, що «… цивільної справи за позовом Куаренко … про визнання права власності на домоволодіння в суді – не зареєстровано. Посилання Вами на номер справи та дату ухвалення рішення … не відповідає дійсності, оскільки під зазначеним номером зареєстрована інша справа з іншими сторонами та предметом позову. На підставі викладеного, видати Вам копію рішення по справі за № 2-3897, дата рішення 03.06.2008 – є неможливим, у зв’язку із відсутністю у суді справи за позовом ОСОБА_3 …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд дійшов висновку, що надання позивачем документів, що спростовують факт виникнення права власності третьої особи на Будинок, за відсутності доказів існування станом на 05.08.2008 майнових прав позивача (його спадкодавців), та, відповідно, доказів їх порушення, не є достатньою підставою для визнання дій відповідача протиправними.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Першотравнева, 66, м. Миколаїв, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" (вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 03349507) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна