Ухвала суду № 77654775, 31.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1449/17

Провадження № 2/304/8/2018

У Х В А Л А

31 жовтня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

представника Міністерства оборони України – ОСОБА_1,

представника Закарпатського обласного військового комісаріату – ОСОБА_2,

представника третьої особи – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України та Закарпатського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що з 1992 по 2013 рік проходив військову службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України (які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України), зокрема 29 січня 2007 року був призначений на посаду військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського об’єднаного районного військового комісаріату. Так, у травні 2013 року він був направлений у військовий шпиталь м. Мукачево для проходження медичного огляду, за результатами якого висновком військово-лікарської комісії від 22 травня 2013 року був визнаний придатним до військової служби. Однак, у листопаді цього ж року стан його здоров’я різко погіршився, внаслідок чого був проведений черговий медичний огляд та визнано його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. За таких обставин 03 грудня 2013 року він був звільнений з військової служби за п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військову службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України» (за станом здоров’я). При цьому, вказані зміни у вигляді різкого погіршення стану його здоров’я сталися внаслідок протиправних дій з боку керівництва Закарпатського обласного військового комісаріату (далі – Закарпатський ОВК). Такі були здійснені у вигляді силового та психологічного тиску безпосереднього начальника на нього як підлеглого та зумовили загострення захворювання, пов’язаного з травмою, отриманою у 2003 році під час виконання обов’язків військової служби. Крім цього, військовий комісар Закарпатського ОВК всупереч обов’язкам принижував його як підлеглого, створив умови, що призвели до незаконного перебування під слідством, тривалого лікування у різних медичних закладах, отримання інвалідності (у 2014 році – третьої групи, а у 2016 – другої) та позбавлення можливості на належне існування і матеріальне забезпечення сім’ї. Враховуючи тривалість і глибину його душевних переживань, страждань, наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправними діями керівника Закарпатського ОВК та завданих втрат майнового і немайнового характеру, просить стягнути з відповідачів завдану йому моральну шкоду у розмірі 700 000 грн.

12 вересня 2018 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_4 про призначення судової психологічної експертизи для встановлення факту спричинення йому моральної шкоди та визначення її розміру. Проведення експертизи просив доручити спеціалізованому суб’єкту судово-експертної діяльності за вибором суду, крім тих, які перебувають на територіях Закарпатської, Львівської областей та в місті Києві, та звільнити його від оплати такої, як особи з інвалідністю ІІ групи. На вирішення експертизи просив поставити наступні питання: Чи є ситуація, що досліджується за цивільною справою, психотравмувальною для нього, ОСОБА_4? Якщо так, то чи завдані йому страждання (моральна шкода) та який можливий розмір становить грошова компенсація за такі? Крім цього, просив звільнити його від здійснення оплати за проведення судово-психологічної експертизи, як особи, яка є інвалідом ІІ групи війни.

У підготовче судове засідання ОСОБА_4 не з’явився, подав заяву, в якій просив розглянути питання про призначення експертизи та подальше підготовче провадження без його участі, про час та місце проведення судового розгляду справи по суті сповістити його належним чином, оскільки висловлює бажання брати участь у такому.

Представник Міністерства оборони України у підготовчому судовому засіданні проти задоволення заяви позивача про призначення експертизи заперечив, оскільки експерт не може надавати відповідь про суму відшкодування, так як для цього є необхідним врахування всіх матеріалів справи. Крім цього, вказав, що рішенням Перечинського районного суду від 13 грудня 2017 року встановлено, що погіршення стану здоров’я позивача і в подальшому його звільнення з військової служби за станом здоров’я є наслідком отриманої ним 21 травня 2003 року травми під час повернення додому із служби, тобто під час виконання службових обов’язків, відтак вказане відповідно до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

У підготовчому судовому засіданні представник Закарпатського обласного військового комісаріату проти задоволення вказаного клопотання також заперечила через відсутність будь-яких підстав на обґрунтування такого. Також зазначила, що для вирішення визначених ОСОБА_4 питань спеціальних знань не потрібно, з часу його звільнення пройшло більше п’яти років, відтак всі можливі строки вже минули.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні думку представників відповідачів підтримав та додав, що ОСОБА_4 мав можливість заявити про вчинення відносно нього неправомірних дій ще на момент звільнення чи відразу після такого, однак ним цього зроблено не було.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Порядок призначення судових експертиз, обов’язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України «Про судову експертизу» та Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Відповідно до ст. 105 цього Кодексу призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, характер і ступінь ушкодження здоров'я.

Враховуючи вищенаведене, та те, що між сторонами існує спір про заподіяння позивачу моральної шкоди, для об’єктивного вирішення позову необхідні спеціальні знання в галузі психології для встановлення емоційного та психологічного стану ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що заява останнього про призначення судової експертизи є обґрунтованою.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Щодо посилання представника Міністерства оборони України на рішення Перечинського районного суду від 13 грудня 2017 року, яким встановлено, що погіршення стану здоров’я позивача і в подальшому його звільнення з військової служби за станом здоров’я є наслідком отриманої ним 21 травня 2003 року травми під час повернення додому із служби, тобто під час виконання службових обов’язків, то суд таке до уваги не бере, виходячи з наступного.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 03 квітня 20188 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено – скасовано вказане рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Закарпатський обласний військовий комісаріат про відшкодування моральної шкоди відмовлено (а. с. 218-221).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення Перечинського районного суду від 13 грудня 2017 року не набрало законної сили, відтак обставини, встановлені ним не можуть не доказуватися при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується клопотання позивача про його звільнення від сплати витрат, пов’язаних з проведенням судової психологічної експертизи, так як він є інвалідом ІІ групи, то суд таке відхиляє, оскільки відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України обов’язковою підставою звільнення сторони від сплати судових витрат є її майновий стан, тоді як ОСОБА_4 у підтвердження вказаного жодних доказів до клопотання не додано.

Керуючись ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», ст. ст. 82, 103, 105, 136, 252, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

заяву – задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України та Закарпатського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди судову психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є ситуація, що досліджується за цивільною справою, психотравмувальною для ОСОБА_4?

2. Якщо так, то чи завдані ОСОБА_4 страждання (моральна шкода) та який можливий розмір становить грошова компенсація за такі?

Зобов’язати сторін забезпечити надання експерту в разі необхідності оригіналів письмових документів, копії яких містяться в матеріалах справи, та роз’яснити їм положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, № 54), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи.

Витрати, пов’язані з проведенням судової психологічної експертизи, покласти на сторону, яка заявила про це клопотання, а саме ОСОБА_4.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_6