Ухвала суду № 77654729, 24.09.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1133/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарях Безорчук А.О., Вікторовій Г.В., Колесник О.І.,

за участю скаржника (стягувача у виконавчому провадженні) ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 при виконанні виконавчого листа по справі № 236/1133/14-ц, виданого 24.02.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Стягувач у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 в липні 2018 року звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця при виконанні виконавчого листа по справі № 236/1133/14-ц, виданого 24.02.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення коштів з боржника ОСОБА_3.

Скаржник повідомляє, що 08.01.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області було ухвалене рішення у справі № 236/1133/14-ц, згідно з яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 82623,19 грн.; рішення набрало законної сили 19.01.2015 року. виконавчий лист було видано судом 24.02.2015 року. Стягувач 17.06.2015 року звернувся до Слов’янського МРВ ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, пред’явив виконавчий документ для примусового виконання. 20.01.2016 року заступником начальника Слов’янського МРВ ДВС ОСОБА_2 складена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

15.08.2016 року ОСОБА_1 повторно подав зазначений виконавчий документ для примусового виконання до Слов’янського МРВ ДВС і особисто повідомив державного виконавця про наявність у боржника ОСОБА_3 нерухомого майна. Однак впродовж 2016-І півріччя 2017 року жодних дій щодо примусового виконання рішення суду державним виконавцем вчинено не було. Лише 20.06.2017 року після неодноразових звернень стягувача державним виконавцем була складена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В подальшому впродовж 7 місяців жодних виконавчих дій не було здійснено, лише 24.01.2018 року, після скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця була складена постанова про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. 30.03.2018 року була здійснена оцінка арештованого нерухомого майна боржника.

На думку стягувача, з 17.06.2015 року і дотепер судове рішення залишається невиконаним з вини державного виконавця. ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області, визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо розгляду скарги заявника від 22.01.2018 року, визнати неправомірною постанову заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 20.01.2016 року про повернення виконавчого документа стягу квачеві через відсутність майна у боржника, зобов’язати Слов’янський МРВ ДВС здійснити примусове виконання рішення суду.

Під час судового розгляду скарги стягувач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним вимоги, просив скаргу задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навів аргументи, аналогічні викладеним у скарзі.

Слов’янський МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду судом скарги на бездіяльність державного виконавця; представник територіального органу ДВС для участі в судовому засіданні не прибув, надав відзив на скаргу, в якому заперечував проти задоволення скарги, вважаючи її безпідставною (а.с.38-40, 41)

Боржник ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду судом скарги на бездіяльність державного виконавця (а.с.117), однак для участі в судовому засіданні не прибув, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заперечень проти скарги не висунув.

Вислухавши думку заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК,якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін;учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 (а.с.2-3), оглянутих судом копій матеріалів виконавчого провадження № за АСВП 51951818 (а.с.42-110), стягувач оскаржує до суду бездіяльність державного виконавця, про існування якої йому було достовірно відомо ще з 22.01.2018 року. Вказані обставини підтверджені неодноразовими письмовими зверненнями ОСОБА_1 до керівника Слов’янського МРВ ДВС, отриманням особисто стягувачем копій окремих процесуальних документів державного виконавця (а.с.77,88,91).

Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 123 ЦПК України). Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарга на бездіяльність державного виконавця була подана стягувачем поза межами визначеного законом строку. При цьому ОСОБА_1 не було заявлене клопотання про поновлення судом процесуального строку, не вказано на наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК.

Таким чином, суд залишає без розгляду скаргу стягувача на бездіяльність заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 при виконанні виконавчого листа по справі № 236/1133/14-ц, виданого 24.02.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів.

Додатково суд роз’яснює стягувачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 120,123,126,127, 447,449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Слов’янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 при виконанні виконавчого листа по справі № 236/1133/14-ц, виданого 24.02.2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області, про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 – залишити без розгляду.

Роз’яснити скаржнику (стягувачу у виконавчому провадженні), що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цієї ухвали суду виготовлений 27.09.2018 року.

Суддя -