Ухвала суду № 77653545, 05.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41144/18

Провадження № 1-кс/761/27846/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., адвоката Грушовця Є.А., представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ « Електронні торги України» - адвоката Грушовця Є.А. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Представник ТОВ « Електронні торги України» - адвокат Грушовець Є.А. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року, по справі № 761/38412/18, у якому просить скасувати арешт з майна, а саме: грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Електронні торги України» (код ЄДРПОУ 38738824, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, офіс № 3 та № 4) № 26007639133500, № 26005639133502, № 26005878799031, № 26006878799029, № 26006878799030 та № 2600000167375 відкритих у ПАТ «Укрссиббанк» (МФО 351005, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) з відновленням видаткових операцій по них.

В обґрунтування клопотання зазначає,що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000597 від 12.06.2014 за актом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 388 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 у справі № 761/38412/18 було частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Шапакіна О.В. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Електронні торги України» (код ЄДРПОУ 38738824, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, офіс № 3 та № 4) № 26007639133500, № 26005639133502, № 26005878799031, № 26006878799029, № 26006878799030 та № 2600000167375 відкритих в ПАТ «Укрссиббанк» (МФО 351005, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) та зупинено видаткові операції по ньому, за вийнятком операцій зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), виплати заробітної плати співробітникам, аліментних зобов'язань.

Крім того, з доданих до клопотання документів вбачається, що ТОВ «Електронні торги України» чи його посадові особи, не є особами щодо яких здійснюється провадження, немає статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого у вказаному кримінальному провадженні, тому ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 про накладення арешту на майно є незаконною, постановленою з грубими порушеннями норм кримінального процесуального законодавства України, а тому накладений арешт підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник ТОВ «Електронні торги України» - адвокат Грушовець Є.А., клопотання про скасування арешту з майна підтримав, зазначив, що арешт на грошові кошти накладено без достатніх правових підстав, а відтак - вбачаються підстави для його скасування.

Слідчий у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 у справі № 761/38412/18 накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Електронні торги України» (код ЄДРПОУ 38738824, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, офіс № 3 та № 4) № 26007639133500, № 26005639133502, № 26005878799031, № 26006878799029, № 26006878799030 та № 2600000167375 відкритих в ПАТ «Укрссиббанк» (МФО 351005, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) та зупинено видаткові операції по ньому, за вийнятком операцій зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), виплати заробітної плати співробітникам, аліментних зобов'язань, з метою збереження речових доказів.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження,серед яких є арешт майна.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте суду не наведено даних про те,що усе перелічене в ухвалі про накладення арешту майно товариства являється об'єктом кримінально протиправних дій або відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Як убачається з досліджених матеріалів, в межах даного кримінального провадження стосовно юридичної особи ТОВ «Електронні торги України» не застосовуються заходи кримінально-правового характеру. передбачені ст.96-3 - 96-6 КК України, не внесені відомості до ЄРДР у відповідності до порядку ч.8 ст.214 КПК України, жодну особу як власника майна не повідомлено про підозру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень,володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна ТОВ «Електронні торги України» на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та представником власника та володільця майна у судовому засіданні, тоді як слідчим, прокурором не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, юридичної особи ,в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «Електронні торги України» належним їм майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, не вбачаючи потреби для жовтня 2018 року подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання представника ТОВ «Електронні торги України» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Отже в даному випадку враховуючи вимоги розумності та співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ « Електронні торги України» - адвоката Грушовця Є.А. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 у справі № 761/38412/18 (1-кс/761/26020/2018) на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Електронні торги України» (код ЄДРПОУ 38738824, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, офіс № 3 та № 4) № 26007639133500, № 26005639133502, № 26005878799031, № 26006878799029, № 26006878799030 та № 2600000167375 відкритих у ПАТ «Укрссиббанк» (МФО 351005, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) з відновленням видаткових операцій по них.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Головчак М.М.