Ухвала суду № 77648839, 12.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/501/18 Справа № 705/3795/18 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2,суддівОСОБА_3, ОСОБА_4,при секретаріОСОБА_5,за участю прокурорівОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, поданого у кримінальному провадженні №12012250250000142 від 27.11.2012 ,-

в с т а н о в и л а :

25 вересня 2018 року слідчий СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_9

Як вбачається з вказаного клопотання, в провадженні СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012250250000142 від 27.11.2012, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а саме : незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної шкоди потерпілому.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2005 о 05 год. 30 хв. в АДРЕСА_1, ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, не маючи прав на керування транспортним засобом, таємно викрав із кишені штанів ОСОБА_11 ключ від автомобіля «Фольцваген-Джетта», д.н.з.579-8 МА, та незаконно заволодів вказаним автомобілем, вартістю 20755 грн. 84 коп. Викраденим у ОСОБА_11 ключем завів двигун і виїхав на вул. Жовтневої революції, де зіткнувся з автомобілем НОМЕР_1. В результаті зіткнення ОСОБА_11 було завдано шкоди на суму 6354 грн. 88 коп., а з урахуванням витрат по відновленню автомобіля, загальною сумою згідно висновку товарознавчої експертизи №40 від 23.08.2005 - 9891 грн. 89 коп.

03.09.2014 ОСОБА_9 було повідомлено про підозру, яка була направлена поштовим зв’язком, за останнім відомим місцем його проживання.

На даний час ОСОБА_9 на неодноразові виклики до слідчого не з’являється, та перебуває в міжнародному розшуку.

Враховуючи викладене, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та того, що він на даний час перебуває в міжнародному розшуку, переховується від органів досудового розслідування і суду, слідчий просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9, поданого у кримінальному провадженні №12012250250000142 від 27.11.2012.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати її, та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з метою подальшої його екстрадиції з території Російської Федерації.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що слідчим суддею необґрунтовано зазначено про те, що в даному кримінальному провадженні відсутні відомості про оголошення підозри ОСОБА_9, оскільки останньому було повідомлено про підозру, яка була направлена 03.09.2014 поштовим зв’язком за останнім відомим місцем його проживання. Крім того, вказана підозра відповідно до вимог ч.2 ст. 135 КПК України була вручена матері ОСОБА_9 – ОСОБА_12. На даний час ОСОБА_9 перебуває у міжнародному розшуку, та за інформацією бюро Інтерполу останній затриманий в м. Санкт-Петербург Російської Федерації. Вважає, що місцевим судом не враховано вимоги п.3 ч.2 ст. 183 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів Макаренка А.І., Ахметова С.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Ч.1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2. с. 194 КПК слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9, слідчий суддя місцевого суду посилався на те, що органом досудового розслідування не вручено ОСОБА_9 підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 276 -279 КПК України, також прокурором не надано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість вказаної підозри, та клопотання слідчого є необгрунтованим.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого, так як органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів вручення ОСОБА_9 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а також доказів обґрунтованості вказаної підозри.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_9 належним чином повідомлено про підозру, яка була направлена 03.09.2014 поштовим зв’язком за останнім відомим місцем його проживання ( м. Умань, вул.. Тищика 5), а також копія повідомлення про підозру відповідно до вимог ч.2 ст. 135 КПК України була вручена матері ОСОБА_9 – ОСОБА_12Г.(17.08.2018 р.), є безпідставними та були предметом перевірки місцевого суду, який на думку колегії суддів дійшов вірного висновку про те, що згідно матеріалів кримінального провадження мати ОСОБА_9 проживає не в місті Умані за місцем проживання ОСОБА_9, а в с.Городецьке Уманського району, а тому таке вручення повідомлення про підозру суперечить вимогам ч.2 ст. 135 КПК України.

Доказів відправлення поштовим зв»язком повідомлення про підозру ОСОБА_9 , датованого 03.09.2014 р., ні слідчим, ні прокурором суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо ненадання прокурором доказів, які відповідно до п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, свідчили б про обґрунтованість підозри.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , оскільки клопотання слідчого є необґрунтованим, відсутні докази того, що ОСОБА_9 має статус підозрюваного та відсутні докази, які б підтверджували обґрунтованість підозри, тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. 181, 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, поданого у кримінальному провадженні №12012250250000142 від 27.11.2012, – залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8 – без задоволення.

Головуючий :

Судді :