Ухвала суду № 77646809, 06.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2653/18

Провадження № 1-кп/645/490/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Іщенко А.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковакримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, оскільки останній є переселенцем з Луганської області, не має міцних соціальних зв’язків, раніше вже перебував у розшуку, а також просила врахувати тяжкість інкримінованого йому злочину.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на інший, не пов'язаний з позбавленням волі.

Захисник підтримав думку обвинуваченого, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2, в зв’язку із чим останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченого продовжувався у встановленому КПК України порядку, останній раз на підстави ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2018 року на строк до 15 листопада 2018 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв’язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, в зв’язку із чим клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з позбавленням волі задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з позбавленням волі – відмовити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 січня 2019 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя –