Рішення № 77645643, 06.11.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2892/17

Провадження № 2/628/1464/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Куп’янськ цивільну справу за зміненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Сіми Селми, треті особи: виконавчий комітет Куп’янської міської ради Харківської області, ОСОБА_3, про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

21.09.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Сіми Селми, треті особи: виконавчий комітет Куп’янської міської ради Харківської області, ОСОБА_3, про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Позивач 25.10.2018 р. подав до суду змінену позовну заяву, в якій зазначає, що являється разом з третьою особою співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій вони проживають та зареєстровані. К цій квартирі значиться зареєстрованою їхня онука, відповідачка ОСОБА_2, однак за вказаною адресою не мешкає дуже давно без поважної причини не проживає, повністю втратила зв'язок з квартирою, її речей в квартирі немає, вона не сплачує комунальні послуги. Зняття відповідача з реєстраційного обліку необхідно для оформлення субсидії на оплату комунальних послуг. Оскільки відповідач створює їй перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, позивач звернулася до суду з даним позовом. Відомостей про звернення до суду з аналогічним позовом немає.

Ухвалою судді від 03.10.2018 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони, треті особи не з’явилися.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, зазначає, що її інтереси в суді буде представляти адвокат ОСОБА_4

Адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 16.08.2018 року, посвідченої в.о. директора Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, змінену позовну заяву підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Відзив не надійшов.

Від представника за довіреністю третьої особи, виконавчого комітету Куп’янської міської ради Харківської області, до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 також подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує та просить його задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 11 квітня 1995 року, виданого КО «Аудитор», квартира, що знаходиться за адресою: Харківська область. АДРЕСА_2,дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Дане свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 10 квітня 1995 р. № 1542 (а.с.6).

Окрім позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3, у вищезазначеній квартирі значиться зареєстрованою онука ОСОБА_2 Сіма Селма, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачка по справі (а.с.7, 15).

Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 Сіми Селми у квартирі АДРЕСА_3 підтверджується Актом від 21.08.2018 р. про її не проживання за місцем реєстрації з 1995 року (а.с.27).

Згідно зі ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 47 Конституції України та статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Під правом власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Як передбачено вимогами частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Право члена сім’ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв’язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог ст.ст. 405, 406 ЦК України. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім’ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено між власником житла або законом. Такий висновок зроблено Верховним Судом України у Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (розділ «усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК)»).

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові ВСУ від 16.11.2016 р. № 688/63/15-ц, порівняльним аналізом статей 383,391,405 ЦК України та статей 150,156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь-яких осіб, у тому числі, які не є і не були членами його сім’ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім’ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім’ї власника без поважних причин понад один рік.

Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Виходячи з вищевикладеного судом встановлено, що відповідач за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає понад один рік без поважних причин, при цьому відомостей щодо перешкод в користуванні квартирою відповідачу, домовленості між відповідачем і співвласниками житла з приводу користування квартирою немає, реєстрація відповідача перешкоджає позивачу у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач втратив право на користування спірним житлом, позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням здійснюється зняття з реєстрації місця проживання.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 264, 265, 280-284, 352,354 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст. 405 ЦК України, ст. 150, 156 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

ухвалив :

Позов – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 Сіму Селму, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 16 у будинку № 26г по вулиці Ломоносова в місті Куп’янську Харківської області, із зняттям її з реєстраційного обліку.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі ЄДРСР в мережі Інтернет за якою вони можуть ознайомитися з текстом рішення: «http://www.reyestr.court.gov.ua».

Суддя: А.О.Шиховцова