Вирок № 77645409, 06.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/19969/18

н/п 1-кп/640/1098/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

при секретері - Шаповал Є.Б.

за участю прокурора - Ільєнкова О.О.

захисника - Зубенко В.В.

перекладача - Джикиа М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12018220490004340 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Зугдіді Грузія, грузин, громадянин Грузії, має посвідку на постіне проживання в Україні НОМЕР_6 від 12.04.2012р., із середньою освітою, одружений, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_8, 2007 р. народження , ОСОБА_6, 2009 р. народження, офіційно не працюючий, раніше не судимий, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2018 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із невстановленою особою, маючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, спрямований на викрадання чужого майна, заздалегідь розподіливши злочинні ролі відповідно до яких ОСОБА_4 повинен був здійснити дії направлені на безпосереднє викрадання чужого майна, а невстановлена особа повинна була здійснити дії, направлені на залишення місця кримінального правопорушення спільно із ОСОБА_4 після незаконного викрадання чужого майна.

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_4, знаходячись на паркувальному майданчику господарського-будівельного гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а, де, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та той факт, що діє спільно у групі з невстановленою особою, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у вигляді незаконного викрадання чужого майна, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою спільного незаконного збагачення, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та невстановлена особа на автомобілі НОМЕР_1 під'їхали до припаркованого на паркувальному майданчику автомобіля НОМЕР_2, після чого ОСОБА_4 вийшов із автомобілю, а невстановлена в ході досудового розслідування особа залишилась за кермом. Після чого, ОСОБА_4 підійшов до автомобілю НОМЕР_3 та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав належну ОСОБА_7 сумку з грошовими коштами в сумі 300 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.10.2018 складало 8 394 гривні, та 9 000 гривень, всього грошові кошти на загальну суму 17 394 гривень, та маючи намір зникнути з місця події, відразу почав рухатись до автомобілю НОМЕР_4 в якому його чекала невстановлена особа.

Однак, злочинні дії ОСОБА_4 були помічені потерпілим ОСОБА_7, який почав вимагати від ОСОБА_4 зупинитись та повернути викрадену сумку з грошовими коштами, внаслідок чого дії ОСОБА_4 стали явними та очевидними для потерпілого, при цьому ОСОБА_4, ігноруючи вимоги потерпілого та усвідомлюючи, що діє відкрито, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, разом з викраденим майном, намагався сісти до автомобілю НОМЕР_4 в якому його чекала невстановлена особа, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_7 разом з викраденим майном, а невстановлена особа на автомобілі НОМЕР_5 залишила місце вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 не виконав усі дії, необхідні для доведення злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_7 на місці вчинення кримінального правопорушення, не розпорядившись майном, внаслідок чого ОСОБА_4 міг спричинити матеріальну шкоду потерпілому на суму 17 394 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив , що дійсно він разом з малознайомим «ОСОБА_9» , домовились скоїти крадіжку , для чого на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням «ОСОБА_9», під'їхали до припаркованого на паркувальному майданчику гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а , автомобіля НОМЕР_2, після чого він вийшов із автомобілю, підійшов до автомобілю марки Nissan Teana та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав сумку з грошима в сумі 300 доларів США та 9 000 гривень, після чого , відразу почав рухатись до автомобілю НОМЕР_4. Однак, потерпілий ОСОБА_7 став кричати та вимагати зупинитися, він проігнорував це, та хотів сісти до свого автомобілю та поїхати геть, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_7 разом з викраденим майном, а малознайомий «ОСОБА_9» на автомобілі Mazda 6 уїхав, щиро кається , обіцяє не скоювати ніяких правопорушень, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 . у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадання чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він , раніше не судимого , на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває , характеризується формально задовільно, одружений, має посвідку на постійне проживання в Україні.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого , суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому та знаходження у обвинуваченого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_8, 2007 р. народження , ОСОБА_6, 2009 р. народження.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінальниого правопорушення , дані про особу обвинуваченого , пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, судом також враховується думка потерпілого ОСОБА_7 , який звернувся до суду з письмовою заявою, в який просив розглядати справу за його відсутністю та зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого. Отже суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України , з урахуванням положення ст. 68 ч.3 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства , тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.

В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два) роки. В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» - скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.

В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.

Речові докази - гроші в сумі 300 доларів США та 9000 грн, які повернуті потерпілому ОСОБА_7, залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Зуб Г.А.