
Справа№ 640/19969/18
н/п 1-кп/640/1098/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2018 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
при секретері - Шаповал Є.Б.
за участю прокурора - Ільєнкова О.О.
захисника - Зубенко В.В.
перекладача - Джикиа М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12018220490004340 за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Зугдіді Грузія, грузин, громадянин Грузії, має посвідку на постіне проживання в Україні НОМЕР_6 від 12.04.2012р., із середньою освітою, одружений, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_8, 2007 р. народження , ОСОБА_6, 2009 р. народження, офіційно не працюючий, раніше не судимий, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2018 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із невстановленою особою, маючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, спрямований на викрадання чужого майна, заздалегідь розподіливши злочинні ролі відповідно до яких ОСОБА_4 повинен був здійснити дії направлені на безпосереднє викрадання чужого майна, а невстановлена особа повинна була здійснити дії, направлені на залишення місця кримінального правопорушення спільно із ОСОБА_4 після незаконного викрадання чужого майна.
Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_4, знаходячись на паркувальному майданчику господарського-будівельного гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а, де, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та той факт, що діє спільно у групі з невстановленою особою, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у вигляді незаконного викрадання чужого майна, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою спільного незаконного збагачення, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та невстановлена особа на автомобілі НОМЕР_1 під'їхали до припаркованого на паркувальному майданчику автомобіля НОМЕР_2, після чого ОСОБА_4 вийшов із автомобілю, а невстановлена в ході досудового розслідування особа залишилась за кермом. Після чого, ОСОБА_4 підійшов до автомобілю НОМЕР_3 та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав належну ОСОБА_7 сумку з грошовими коштами в сумі 300 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.10.2018 складало 8 394 гривні, та 9 000 гривень, всього грошові кошти на загальну суму 17 394 гривень, та маючи намір зникнути з місця події, відразу почав рухатись до автомобілю НОМЕР_4 в якому його чекала невстановлена особа.
Однак, злочинні дії ОСОБА_4 були помічені потерпілим ОСОБА_7, який почав вимагати від ОСОБА_4 зупинитись та повернути викрадену сумку з грошовими коштами, внаслідок чого дії ОСОБА_4 стали явними та очевидними для потерпілого, при цьому ОСОБА_4, ігноруючи вимоги потерпілого та усвідомлюючи, що діє відкрито, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, разом з викраденим майном, намагався сісти до автомобілю НОМЕР_4 в якому його чекала невстановлена особа, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_7 разом з викраденим майном, а невстановлена особа на автомобілі НОМЕР_5 залишила місце вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 не виконав усі дії, необхідні для доведення злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_7 на місці вчинення кримінального правопорушення, не розпорядившись майном, внаслідок чого ОСОБА_4 міг спричинити матеріальну шкоду потерпілому на суму 17 394 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив , що дійсно він разом з малознайомим «ОСОБА_9» , домовились скоїти крадіжку , для чого на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням «ОСОБА_9», під'їхали до припаркованого на паркувальному майданчику гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а , автомобіля НОМЕР_2, після чого він вийшов із автомобілю, підійшов до автомобілю марки Nissan Teana та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав сумку з грошима в сумі 300 доларів США та 9 000 гривень, після чого , відразу почав рухатись до автомобілю НОМЕР_4. Однак, потерпілий ОСОБА_7 став кричати та вимагати зупинитися, він проігнорував це, та хотів сісти до свого автомобілю та поїхати геть, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_7 разом з викраденим майном, а малознайомий «ОСОБА_9» на автомобілі Mazda 6 уїхав, щиро кається , обіцяє не скоювати ніяких правопорушень, просить суворо не наказувати.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 . у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадання чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він , раніше не судимого , на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває , характеризується формально задовільно, одружений, має посвідку на постійне проживання в Україні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого , суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому та знаходження у обвинуваченого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_8, 2007 р. народження , ОСОБА_6, 2009 р. народження.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінальниого правопорушення , дані про особу обвинуваченого , пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, судом також враховується думка потерпілого ОСОБА_7 , який звернувся до суду з письмовою заявою, в який просив розглядати справу за його відсутністю та зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого. Отже суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України , з урахуванням положення ст. 68 ч.3 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства , тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.
В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два) роки. В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» - скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.
В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.
Речові докази - гроші в сумі 300 доларів США та 9000 грн, які повернуті потерпілому ОСОБА_7, залишити в його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя Зуб Г.А.
The court decision No. 77645409, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 06.11.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 640/19969/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: