Рішення № 77643984, 18.10.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1842/18

Номер провадження 2/541/1013/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 жовтня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

23.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 вересня 2016 року. В позові посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,58 га., яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №069621 від 15 березня 2005 року. У встановленому законом порядку вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, частково оформила спадкове майно. В той же не може через нотаріуса оформити таке спадкове майно, як земельна ділянка, оскільки втрачений оригінал Державного акта про право власності на земельну ділянку, зважаючи на що нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що спонукало її звернутися з даним позовом до суду. Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 4,58 га розташовану на території Комишнянської селищної ради Миргородського району в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася. Про день та час судового розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_3, позов підтримала, просила його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Представник відповідача –Комишнянської селищної ради Миргородського району в судове засідання не з’явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, направила на адресу суду лист з якого вбачається, що позов сільською радою визнається, а справу вона просить розглянути у відсутності представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 03 вересня 2016 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16).

За свого життя ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комишнянської селищної ради Миргородського району площею 4,58 га., що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку(а.с.6).

ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем Комишнянської селищної ради Миргородського району за яким вона заповідала все належне їй майно позивачці ОСОБА_1В.(а.с.46).

В той же час у спадкоємця відсутній оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку. В зв’язку з чим, ОСОБА_1, яка прийняла спадщину відповідно до заповіту, не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку і нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 25).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 316,317,319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відсутність у позивачки правовстановлюючого документу на земельну ділянку позбавляє її можливості в позасудовому порядку вирішити питання про оформлення цієї земельної ділянки, зважаючи на що її порушене право підлягає захисту.

Під час судового розгляду справи не встановлено інших осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2

Оскільки вищезазначені обставини перешкоджають позивачеві ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1219; 1220; 1221, 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України, ст.ст.77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (37613, смт. Комишня, вул.. Пушкіна,11, РНОКПП НОМЕР_1) до Комишнянської селищної ради Миргородського району (37613, смт. Комишня, вул.. Миру,84, ЄДРПОУ 26163478) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 вересня 2016 року, право власності на земельну ділянку площею 4,5800 га., за кадастровим номером 5323255400:00:010:0048, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №069621 від 15.03.2005 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4