Рішення № 77642170, 08.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1576/18

Провадження № 2-а/522/887/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Бойчука А.Ю.

за участі секретаря судового засідання – Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: м.Одеса, вул.Черняховського, 6) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, по якому просив:

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року виконуючого обов’язки начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року виконуючим обов’язки начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень. Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що повна інформація необхідна для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання документів, була надана у повідомленні про початок будівельних робіт та було відправлено до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 28.08.2017 року з поштового відділення по вул. Преображенській, 83 та отримана управлінням 30.08.2017 року. Тобто, на час відправлення повідомлення позивач мав усі необхідні документи на проведення будівельних робіт, а саме: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, погодження Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини, технічне заключення про стан будівельних конструкцій та фундаментів будинку, проектну документацію. Також, припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності не підписаний особою якою складено цей документ, проте зазначено, що позивач відмовилась його отримати.

Разом з тим, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто без повідомлення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності або його уповноваженого представника, чим, на думку позивача, в.о. начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 порушив п.п. 17,18, 19, 20, 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав письмовий відзив до позову, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюютьсяКонституцією України,Кодексом України про адміністративні правопорушення,Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень..

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що посадовою особою Управління ДАБК було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 123. відносно замовника будівництва ОСОБА_2 на підставі наказу № 01-13/251ДАБК від 29.06.2017р.

За результатами перевірки начальником інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_3 12.09.2017 року складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_2 було зобов’язано одержати право на виконання будівельних робіт до 12.11.2017 року.

З наданого суду припису вбачається що ОСОБА_2 вказаний припис не отримала, і є відмітка про відмову у його отриманні та його примірник надіслано Укрпоштою 14.10.2017р.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було складено Акт № 001391 без дати його складання, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 вимоги припису № 550/17 від 12.09.2017 року не виконані, а виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення горища № 604 шляхом демонтажу існуючої покрівлі, зведення несучих стін та улаштування монолітного залізобетонного перекриття.

Зі змісту акту, вбачається, що він був складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 за результатами позапланової перевірки відносно замовника будівництва ОСОБА_2 були складені акт перевірки від 12.09.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП від 12.09.2017р, та видано припис про усунення порушень вимог законодавства. №550/17 від 12.09.2017р.

При цьому з даного Акту № 001391 також вбачається що ОСОБА_2 відмовилася від його підписання.

Згідно наданого суду копії протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 від 21.12.2017 року складеного гол . спеціалістом інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР ОСОБА_4 за порушення ч. 1 ст. 188-42 КпАП України та про призначення розгляду його на 16.30 04.01.2018 р. вбачається що ОСОБА_2 від підпису відмовилася та від отримання відмовилася.

04.01.2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 виконуючий обов’язки начальника Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_1 виніс постанову № 006/18, згідно якої притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП ОСОБА_2 та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., при цьому копію постанови надіслано поштою 05.01.2018 року.

Зі змісту постанови № 006/18 від 04.01.2018 року вбачається, що за результатами позапланової перевірки, проведеної Управлінням за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 123, відносно замовника будівництва ОСОБА_2 були складені акт від 12.09.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП від 12.09.2017 року та видано припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм,державних стандартіві правил №550/17 від 12.09.2017 року з терміном усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 12.11.2017 року.

Докази, які були надані до суду відповідачем не містять всіх документів, вказаних у Постанові № 006/18 від 04.01.2018 року, а саме наявні Припис від 12.09.2017 року, Протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2017 року, в свою чергу відсутні Акт від 12.09.2017 року, Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 96 від 12.09.2017 року.

Наявний у матеріалах справи Акт № 001391 не містить дати його складання.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 533 Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що фактично перевірка, як зазначено в акті № 001391, дотримання вимог законодавства стосовно позивача не проводилася, а складені за результатами перевірки акт, припис та протокол про адміністративне правопорушення направлені позивачу поштою.

При цьому, відповідно до вимог ст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 ст. 2446 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42).

Згідно абз.2 ч. 2 ст. 2446 КУпАП, від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42) мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КпАП України невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У оскаржуваній Постанові зазначено, що копія постанови надіслано Укрпоштою 05.01.2018 року.

Відповідно до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під часвідсутності цієїособи справуможе бутирозглянуто лишеу випадках,коли єдані просвоєчасне їїсповіщення промісце ічас розглядусправи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, за змістом вище наведених правових норм вбачається, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У той же час посадова особа інспекції зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Між тим зазначених вимог відповідачем не виконано.

Як вбачається з всіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, також відсутні докази його відмови від їх отримання.

Як зазначає позивач у свої позовній заяві, він завчасно прибув на розгляд справи, проте справу про адміністративне правопорушення у зазначений час ніхто не розглядав, про перенесення слухання справи на інший час чи іншу дату не повідомляли.

За результатами розгляду адміністративної справи 04.01.2018 року було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та надіслано поштою.

Тобто, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто за відсутності ОСОБА_2

З викладеного слідує, що винесення оскаржуваної постанови було здійснено із порушенням вимог Порядку, оскільки позивача було позбавлено права надати зауваження на протокол, пояснення по суті вказаних у ньому порушень.

Отже, відповідачем не дотримано процедури Порядку, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз'яснення прав та обов'язків, надання можливості надати зауваження на цей протокол. Тобто, відповідач при притягнення позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, позивач у своїй позовній заяві зазначив про те, що повна інформація необхідна для внесення даних до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обє’ктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулюваня зазначених документів, була надана в Повідомленні, копія якого наявна в матеріалах справи, про початок будівельних робіт та було відправлено до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 28.08.2017 року та отримано управлінням 31.08.2017 року.

Вказані обставини були встановлені в постанові Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2017 року.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Отже, відповідач не забезпечив позивачу можливості скористатися своїми правами, не надав до суду всіх документів, які стали підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Акт складений за результатами позапланової перевірки не містить дати його складання. Відповідачем порушено процедуру складення Постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Протестаттею 68 Конституції Українизакріплено, що Кожен зобов'язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимогст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

На думку суду відповідач не довів правомірність прийнятої постанови від 04.01.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 242 КАС Українисудове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно дост. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судом враховується, що Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого додаткового до Конвенції протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «ОСОБА_8 Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V тап.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 16, 19,55, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 38, 72-77, 118, 227-228, ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, ст.33,38, ст.188-42,244-6, 268,285 КУпАП суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року виконуючого обов’язки начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Суддя А.Ю. Бойчук