Рішення № 77634216, 25.10.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/565/18

Провадження №2/329/214/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача - ПАТ КБ «Приватбанк», представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ “Приватбанк” (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_2 (далі-відповідач).

В позовній заяві позивач вказав, що ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ “Приватбанк” з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 12.02.2008, згідно якої отримала кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на веб-сайті ПАТ КБ «Приватбанк», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у розмірі згідно з Договором, в свою чергу відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тобто не виконав договірні зобов’язання.

Відповідач станом на 13.05.2018 має заборгованість на суму – 32692,87 грн., яка складається з наступного:

953,41 грн. – тіло кредиту,

555,22 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом,

29389,34 грн. - заборгованість за пенею,

250,00 грн. - штраф (фіксована частина),

1544,90 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, крім того, надав заяву, що не заперечує проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Крім того, відповідно до повідомлення ПАТ КБ “Приватбанк” від 07.07.2018 № E.65.0.0.0/3-365676 з 21.05.2018 Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (скорочена назва - АТ КБ “Приватбанк”).

Відповідач в судове засідання також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань не надав.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною в протокол судового засідання відповідно до ч.5 ст.259 ЦПК України, постановлено проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Також ухвалою суду від 29.08.2018 від позивача витребувано додаткові докази по справі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази суд приходить до наступних висновків.

Так, 12.02.2008 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом подання останнім Заяви, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 2400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що визначають умови укладеного сторонами договору, для надання послуг Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в пам’ятці Клієнта і заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в Заяві. Зі змісту заяви, поданої відповідачем про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідачу було видано картку 12.02.2008.

Подавши відповідну заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Тарифами складають укладений між ним та позивачем кредитний договір.

З наявної в матеріалах справи виписки по картковому рахунку вбачається, що після укладення договору відповідач користувався кредитними коштами, отриманими ним за договором.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 1.1.7.11 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5. Умов позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов клієнт зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду представником позивача змісту розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 12.02.2008, вбачається, що відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконує, останній платіж на виконання своїх зобов’язань був здійснений 25.08.2016 на суму 145,00 грн., в результаті чого станом на 13.05.2018 має заборгованість на суму – 32692,87 грн., яка складається з наступного: 953,41 грн. – заборгованість за кредитом, 555,22 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 29389,34 грн. - заборгованість за пенею, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина),

1544,90 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач в судове засідання не з’явився, ніяких заяв або клопотань, а також доказів на спростування ним розміру заборгованості за кредитом не надав. Тому суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 953,41 грн.

З розміром нарахованих відсотків в розмірі 555 грн.22 коп. суд також погоджується.

Стосовно стягнення з відповідача сум штрафів суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частиною 3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань.

Проте штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

У даному випадку саме пеня (зазначено позивачем у позовній заяві як заборгованість за пенею та комісією), як різновид неустойки, є спеціальним видом забезпечення виконання грошового зобов'язання і за змістом кредитного договору пеня (комісія) визначається як перший із способів забезпечення зобов'язання позичальника перед банком в порівнянні із штрафом і підлягає стягненню.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України у справах № 6-1374цс17, № 6- 2003цс15.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 250,00 грн. та в сумі 1544,90 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача пені за невиконання зобов’язання суд зазначає наступне. Відповідачу нараховано заборгованість за кредитом на суму 953,41 грн. та відсотками 555, 22грн. на загальну суму 1508,63 грн. Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості відповідачу нараховано пеню на суму 29389,34 грн. Даний розмір заборгованості за пенею майже в 20 разів перевищує розмір заборгованості за тілом кредитом та відсотками.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.При цьому положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Отже, установивши, що розмір пені значно більший від розміру боргового зобов'язання та враховуючи бездіяльність банку, що сприяла її збільшенню, а також, що внаслідок стягнення кредитної заборгованості, в тому числі і пені, розмір якої значно більший за розмір заборгованості за кредитним договором, будуть порушені права відповідача, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення частини третьої статті 551ЦК України та зменшити розмір пені з 29389,34 грн. до 1500 грн., яку стягнути з відповідача на користь банку.

Отже під час розгляду справи судом встановлений розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 953,41 грн., розмір заборгованості за процентами за кредитом в сумі 555,22 грн., а також суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за пенею в сумі 1500,00 грн.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 162,15 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526,530,536,546,549,551,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76-81, 141,263-265, 280-282, 289 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (на теперішній час - Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”), представник позивача - ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.02.2008 в розмірі 3008 (три тисячі вісім) грн. 63 коп., з яких: 953,41 грн. – тіло кредиту, 555,22 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1500,00 грн. - заборгованість за пенею.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору в сумі – 162(сто шістдесят два) грн. 15 коп.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В.Богослов