Рішення № 77633905, 25.10.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5850/18 2/335/1726/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення суми основного боргу та пені,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року позивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення суми основного боргу та пені, який під час розгляду справи уточнив.

Як вбачається з позовних вимог, 23.03.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії № 447677/9914-ДСГ, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства.

У відповідності до п. 2.1. договору, уклавши цей договір, ОСОБА_5 (позивач) взяв на себе зобов’язання продавати Енергопостачальнику (відповідачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об’єктом електроенергетики (генеруючою установкою) приватного домогосподарства, сонячні панелі якої вмонтовані (встановлені) на даху будинку приватного домогосподарства, величина встановленої потужності якої становить 30 кВт, параметри якості якої відповідають державному стандарту ДСТУ 13109-97 «ОСОБА_2 якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення», а відповідач взяв на себе зобов’язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим додатковим договором.

Пунктами 3.2.1., 3.2.6., 3.2.7. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний: купувати у позивача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; проводити розрахунки з позивачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 цього договору; надавати позивачу в терміни, обумовлені змістом п. 5.4 додаткового договору, підписані в двох примірниках, акти приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії.

Позивач згідно з п. 3.3.1. договору, має право на отримання оплати за відпущену відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Умовами і порядком оплати, закріпленим у Розділі 5 договору, передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення відповідачу розміру оплати виробленої електричної енергії з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства є календарний місяць. На дату введення в експлуатацію генеруючої установки 21.02.2018 року «зелений» тариф за договором становить 5, 8705 (без ПДВ) грн. У разі зміни «зеленого» тарифу розрахунки за придбаний Електропостачальником обсяг відпущеної приватним господарством електричної енергії у мережу, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, здійснюються відповідно до встановленого НКРЕКП «зеленого» тарифу. Зміни «зеленого» тарифу не потребують внесення відповідних змін до цього договору. «Зелений» тариф встановлений до 01.01.2030 року. Після 01.01.2030 року Електропостачальник придбає у ОСОБА_5 електричну енергію за тарифом, встановленим відповідно до вимог чинного законодавства. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється Електропостачальником протягом 15 днів місяця, наступного за розрахунковим. Електропостачальник повинен перерахувати кошти для оплати проданої ОСОБА_5 електричної енергії, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок ОСОБА_5 відповідно до заяви-повідомлення (згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. договору).

Пунктом 5.8 договору передбачено у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, Електропостачальник зобов’язаний сплатити ОСОБА_5 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за березень-червень 2018 року (включно) на загальну суму 90 665,40 грн., з яких з урахуванням сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору до сплати підлягають 73 286 грн. 85 коп. Відповідачем було частково погашено заборгованість в розмірі 301,00 грн., про що позивачем було зазначено у судовому засіданні.

Отже, з урахуванням часткового погашення боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 72 985 грн. 85 коп., що складається із суми основного боргу, та пеню в розмірі 5 679 грн. 30 коп., яка розрахована станом на 10.09.2018 року, за порушення умов виконання договору.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

13.08.2018 року від ОСОБА_4 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги частково.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 72 985,85 грн. та пеню в розмірі 5 679,30 грн. Стягнути відповідача також судові витрати, що пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. та витрати, що пов’язані з правовою допомогою у сумі 1 200,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» - ОСОБА_3 під час судового засідання проти уточнених позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала, проте посилаючись на тяжкий фінансовий стан просила суд розстрочити виконання судового рішення на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами. Також, просила зменшити витрати на правову допомогу, вважаючи, що позивач при залученні адвоката не врахував вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до висновку про задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» було укладено договір № 447677/9914-ДГС про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом до договору про користування електричною енергією № 4476771/9914 від 02.02.2018 року.

У відповідності до п. 2.1. договору, уклавши цей договір, ОСОБА_5 (позивач) взяв на себе зобов’язання продавати Енергопостачальнику (відповідачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об’єктом електроенергетики (генеруючою установкою) приватного домогосподарства, сонячні панелі якої встановлені на даху будинку приватного домогосподарства, величина встановленої потужності якої становить 30 кВт, параметри якості якої відповідають вимогам державних стандартів, а відповідач взяв на себе зобов’язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим додатковим договором.

Пунктами 3.2.1., 3.2.6., 3.2.7. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний: купувати у позивача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; проводити розрахунки з позивачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 цього договору; надавати позивачу в терміни, обумовлені змістом п. 5.4 додаткового договору, підписані в двох примірниках, акти приймання-передавання товару (електричної енергії) та купівлі-продажу електроенергії.

Позивач згідно з п. 3.3.1. договору, має право на отримання оплати за відпущену відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Умовами і порядком оплати, закріпленим у Розділі 5 договору, передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення відповідачу розміру оплати виробленої електричної енергії з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства є календарний місяць. На дату введення в експлуатацію генеруючої установки 21.02.2018 року «зелений» тариф за договором становить 5, 8705 (без ПДВ) грн. У разі зміни «зеленого» тарифу розрахунки за придбаний Електропостачальником обсяг відпущеної приватним господарством електричної енергії у мережу, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, здійснюються відповідно до встановленого НКРЕКП «зеленого» тарифу. Зміни «зеленого» тарифу не потребують внесення відповідних змін до цього договору. «Зелений» тариф встановлений до 01.01.2030 року. Після 01.01.2030 року Електропостачальник придбає у ОСОБА_5 електричну енергію за тарифом, встановленим відповідно до вимог чинного законодавства. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється Електропостачальником протягом 15 днів місяця, наступного за розрахунковим. Електропостачальник повинен перерахувати кошти для оплати проданої ОСОБА_5 електричної енергії, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок ОСОБА_5 відповідно до заяви-повідомлення (згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. договору).

Електропостачальник щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим (чітко на 00 год. 00 хв.), фіксує покази приладу обліку. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає ОСОБА_5 особисто або надсилає поштою звіт про покази приладу обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електроенергії у відповідний період, який оформлено ОСОБА_5 приймання-передавання товару (електричної енергії) в двох примірниках, підписаних Електропостачальником У разі перевищення обсягів електричної енергії, згенерованої в мережу, над обсягами спожитої електроенергії, разом з ОСОБА_5 приймання-передавання товару (електричної енергії) Електропостачальник надає ОСОБА_5 купівлі-продажу електричної електроенергії в двох примірниках (у відповідності до п. 5.5. договору). Плату за придбану у позивача електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства, що перебуває у його власності чи на правах користування, відповідач перераховує на рахунок № 29244825509100, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

На виконання вищевказаних умов, між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за березень-червень 2018 року (включно) на загальну суму 90 665,40 грн., з яких з урахуванням сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору до сплати підлягають 73 286 грн. 85 коп. Відповідачем на рахунок позивача в рахунок сплати основної суми боргу була здійснена оплата в розмірі 301,00 грн.

На підставі викладеного, позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості відповідача за отриману останнім електричну енергію за договором № 447677/9914-ДСГ від 23.03.2018 р. протягом березня-червня 2018 року в розмірі 72 985, 85 грн. (основний борг), у зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, п. 5.8 укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, Електропостачальник зобов’язаний сплатити ОСОБА_5 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (п. 6.1. договору).

Встановлено, що позивачем у зв’язку з несвоєчасною оплатою придбаної електричної енергії відповідачеві за актом № 1 від 31.03.2018 року, актом № 2 від 30.04.2018 року, актом № 3 від 31.05.2018 року, актом № 4 від 21.06.2018 року до договору купівлі-продажу електричної енергії від 23.03.2018 року № 447677/9914-ДСГ, нарахована пеня в розмірі 5679,30 грн.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, доходить висновку про його правильність та обґрунтованість. Даний розрахунок відповідачем не оспорювався, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов’язань зі сплати придбаної електричної енергії, через що перед позивачем утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії від 23.03.2018 р. № 447677/9914-ДСГ.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлення договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється пеня у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

З матеріалів справи встановлено, що договором, який був укладений між сторонами, передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з боку відповідача. Крім того, під час розгляду справи встановлено факт несвоєчасного здійснення оплати відповідачем вартості придбаної електричної енергії.

Отже, на підставі зазначених норм ЦК України та умов укладеного між сторонами договору, з відповідача підлягає стягненню нарахована пеня в розмірі 5 679,30 грн.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,

Оскільки, відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем за подання позовної заяви майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 789,66 грн., він відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов’язаних з професійною правничою допомогою, на загальну суму 1 200,00 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 3 ст. 137 ЦПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З договору про надання правової допомоги та представництво від 23.05.2018 року акту приймання виконаних робіт від 15.08.2018 року та квитанції за № 4124 від 15.08.2018 року, наданого позивачем, вартість послуг з надання консультацій щодо збирання документів, необхідних для підготовки, складання позовної заяви та уточненої позовної заяви адвокатом ОСОБА_2 становить 1 200,00 грн.

Для покладення витрат на професійну правничу допомогу на рахунок відповідача судом має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. При встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час що передбачено ч. 3 ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов’язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір розумним та обґрунтованим (рішення у справі «Гуриненко проти України»заява № 37246/04 п. 36).

Позивачем ОСОБА_1 надані суду докази, які підтверджують розумність та необхідність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі. Опис робіт містить відомості щодо витраченого адвокатом часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України, відповідно до принципу пропорційності, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, пов’язані з розглядом даної справи. Розмір таких витрат є обґрунтованим, пропорційним до предмету спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Доводи відповідача про необхідність зменшення витрат, пов’язаних з правничою допомогою, з зазначених вище підстав, не заслуговують на увагу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1 200,00 грн., що є цілком обґрунтованим та справедливим.

Згідно ст. 435 ЦПК України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

При цьому, Верховний Суд України в пункті 10 Постанови № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, вказує про те, що задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин.

Аналізуючи обґрунтування клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду та докази, надані відповідачем в його обґрунтування, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлено наявності у відповідача виняткових або надзвичайних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б могли утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення клопотаннч, передбачені ст. 435 ЦПК України, відсутні, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатній взаємозв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про повне задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, суму основного боргу у розмірі 72 985 грн. 85 коп., пеню у розмірі 5 679 грн. 30 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 200 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 789 грн. 66 коп., а всього стягнути 74 975 грн. 51 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2018 року.

Суддя

Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя В.О. Макаров