Постанова № 7763257, 27.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-46907/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Клочка К.І.,

при секретарі –Пехота М.О.,

за участю:

представника позивача -Наконечного О.М.

представника відповідача - Мілевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод"до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "КБ Володимирський"про визнання нечинними та скасування податкових вимог, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Хорольський механічний завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "КБ Володимирський" про визнання нечинними та скасування податкових вимог, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що п.п. 8.7.1 п.8.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено звільнення активів платника податків з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобовязання. Податкові зобов'язання були сплачені через установу банку ВАТ Комерційний банк "Володимирський" в особі Відділення "Київський регіональний центр", тобто зобов'язання по сплаті обов'язкових платежів в бюджет виконані своєчасно та в повному обсязі, а ненадходження перерахованих позивачем коштів в дохід державного бюджету відбулося не з вини позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання адміністративний позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на письмові заперечення, а саме зазначає, що оскаржувані вимоги були винесені Хорольською міжрайонною державною податковою інспекцію в Полтаській області в зв'язку з порушенням Відкритим акціонерним товариством "Хорольський механічний завод" при сплаті узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України " Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ".

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився хоча про час та місце розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Хорольський механічний завод" є платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку в Хорольській міжрайонній державній податковій інспекції в Полтавській області.

30 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Хорольський механічний завод" та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Володимирський" в особі Відділення "Київський регіональний центр" укладено договір банківського рахунку № 28/ПЮ/09/45.

20.07.2009 року Відкритим акціонерним товариством "Хорольський механічний завод" надано Відділенню "Київський регіональний центр" Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Володимирський" (надалі - Банк) платіжне доручення № 4 про перерахування з розрахункового розрахунку товариства № 26005301153001 код платника 14311353, банк платника ВАТ КБ Володимирський "Відділення Київський регіональний центр" код банку 337933 на розрахунковий рахунок № 31119029700464 код отримувача УДК у Хорольському районі 34698343, банк одержувача ГУДКУ в Полтавській області код банку 831019 грошових коштів в сумі 681353,53 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча триста пятдесят три грн. 53 коп.); призначення платежу податок на додану вартість за червень 2009 року. Факт отримання Банком платіжного доручення підтверджується відміткою Банку.

Згідно виписки Відділення "Київський регіональний центр" Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Володимирський" з 13.05.09 по 27.07.09 на розрахунковому рахунку Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" № 26005301153001 знаходилися кошти в сумі 4235628,83 грн.

У зв'язку з неперерахуванням коштів до бюджету у Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" виник податковий борг.

31 липня 2009 року          Хорольською міжрайонною державною податковою інспекцією в Полтавській області винесено першу податкову вимогу № 1/12 про наявність податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2009 року в розмірі 681 346,11 грн. та другу податкову вимогу № 2/13 від 04 вересня 2009 року про наявність податкового боргу в розмірі 681 346,11 грн. та нарахування пені в розмірі 7263,24 грн.

Не погоджуючись з сумою податкового боргу в порядку адміністративного оскарження Відкрите акціонерне товариство "Хорольський механічний завод" подало скарги № 1987 від 18.08.2009 року до Державної податкової адміністрації в Полтавській області, та № 2091 від 04.09.2009 року до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області щодо скасування податкової вимоги №1/12 від 31 липня 2009 року. За результатом розгляду скарг були прийняті рішення №1084/10/23 від 13.08.2009 року, № 2001/10/25-017 від 01.09.2009 року якими скарги залишено без задоволення.

12 жовтня 2009 року начальником Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції прийнято рішення №10 про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" .

20.10.2009 складено акт відмови самостійного виділення активів платником податків для продажу, на якій поширюється право податкової застави і проведено опис активів позивача, реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі застав рухомого майна, складено акт опису активів №7 на які поширюється право податкової застави.

В зв'язку із незгодою з податковими вимогами та діями Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтаській області № 1/12 від 31 липня 2009 року, та № 2/13 від 4 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними та скасування податкових вимог та визнання дій неправомірними щодо опису активів Відкритого акціанерного товариства "Хорольський механічний завод", та з вимогою звільнити активи заводу з податкової застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.3, 4 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів припиняється у зв'язку зі сплатою податку чи збору.

Як вбачається з матеріалів справи 18.07.2009 року позивач подав до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтаській області декларацію по податку на додану вартість за червень 2009 року за № 10688.

Статтею 5.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (надалі Закон 2181-ІІІ) встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних дній, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181-ІІІ, 4.1.4 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням № 4 від 20.07.2009 р. позивачем було виконано у повному обсязі зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість за червень 2009 р. та платіжне доручення взято банком до виконання, відповідно до його відмітки на платіжному документі.

Таким чином, на виконання зобов'язання по податку на додану вартість позивач вчасно надав у Банк розрахунковий документ на перерахування платежу до бюджету. Банк прийняв його до виконання, але не провів операцію по перерахуванню коштів до бюджету.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Крім того, згідно із п. п.16.5.1, 16.5.2 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязання платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 та штрафні санкції, встановлені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, 20 липня 2009 року з отриманням позивачем документу (платіжного доручення № 4 від 20.07.2009 року на суму 681353,53 грн.)з відміткою банка про одержання на виконання, ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за його подальший переказ відповідальність несе Банк.

Згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.

Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище Закон пов'язує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України податкові органи та їх посадові (службові) особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних правах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими, і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа - ВАТ "КБ Володимирський"про визнання нечинними та скасування податкових вимог, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати першу податкову вимогу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області №1/12 від 31 липня 2009 року та другу податкову вимогу №2/13 від 4 вересня 2009 року.

Визнати неправомірними дії Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області щодо опису активів Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод".

Зобов'язати Хорольську міжрайонну державну податкову інспекцію в Полтавській області звільнити активи Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" з податкової застави.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко