Рішення № 77630311, 05.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/712/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (60522, с. Горбово, Герцаївський район, Чернівецька область) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7а, м. Чернівці, Чернівецька область), про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач), з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

2) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 07.06.2018 року №14985/02 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати зазначеної у довідках про заробітну плату від 22.03.2018 року №05-1994 та №05-1995 виданими ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу", починаючи з 01.05.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що при призначенні йому пенсії у 2014 році Пенсійним фондом не було зараховано заробітну плату, яку він отримав працюючи у ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся 25 квітня 2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області із заявою щодо перерахунку йому пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати, яку він отримував працюючи у ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року, з урахуванням довідок про заробітну плату №05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року виданими ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу".

Однак рішенням від 07 червня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, оскільки довідки про заробітну плату пред’явлені для перерахунку пенсії видані підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

Позивач не погоджується з такими діями та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, вказує на те, що не має можливості отримати інші відомості, зазначені у довідках, оскільки архіви підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначив, що позивач безпідставно вказує, що довідки про заробітну плату не видані ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу", оскільки згідно листа ПрАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу", дане підприємство позбавлене можливості в користуванні документації товариства, зокрема, і щодо нарахування заробітної плати, оскільки невстановленими особами здійснені дії, направлені на повну блокаду діяльності товариства.

Також, вказав, що у довідках відсутня інформація щодо назв первинних документів, на підставі яких видано заробітну плату, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Враховуючи, що довідки видані на тимчасово окупованій території є недійсними, неможливо і перевірити достовірність їх видачі та правильність відображення сум заробітної плати на підставі первинних документів та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а доводи викладені в позові – необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 04.10.2018 року о 09:30 год.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд у позові відмовити з мотивів, викладених в відзиві на позов.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2018 року, за заявами учасників справи про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 23.04.2014 року встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримає пенсію по інвалідності 2 група (а.с. 11).

Згідно довідки від 10.11.2014 року за №7715000025 Управлінням праці та соціального захисту населення м. Герца ОСОБА_1 взято на облік, як особу переміщену з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції (внутрішньо переміщена особа). Місце його перебування зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18)

25.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням заробітної плати, яку він отримував працюючи у ПАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року з урахуванням довідок про заробітну плату № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року з розрахунком заробітної плати ОСОБА_1

Встановлено, що довідки про заробітну плату № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року видані Державним підприємством "ОСОБА_2 Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР, яке знаходиться за адресою: м. Кіровське, Донецької області.

07.06.2018 року листом № 14985/02 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено у перерахунку пенсії позивачу, оскільки довідки про заробітну плату пред’явлені для перерахунку пенсії видані підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області (а.с. 13).

Не погоджуючись з даною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України № 2148-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 1 жовтня 2017 року здійснено осучаснення пенсій, призначених за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частинами 1 – 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон України №1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України №1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону України №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України №1207-VII.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України №1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-1V відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 23.04.2014 року встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та відповідно до Закону України № 1058-1V отримує пенсію по інвалідності 2 група.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України № 1058-1V пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Частиною 4 статті 24 Закону України № 1058-1V визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1V особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно із частиною 1 статті 40 Закону України № 1058-1V, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

На підставі частини 1 статті 44 Закону України № 1058-1V, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На підставі п. п. 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, виходячи із довідок № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року, що видані Державним підприємством "ОСОБА_2 Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР (ідентифікаційний код 51019255), яке знаходиться за адресою: м. Кіровське, Донецької області. Довідки видані на підставі особового рахунку №2761, який відсутній для дослідження в судовому засіданні. З вказаних довідок судом також встановлено, що первинні документи підтверджуючі сплату внеску на підприємстві відсутні. Не зазначено адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок первинним документам.

Форма вказаних довідок затверджена постановою Ради Міністрів Донецької народної республіки від 10.01.2015 року № 1-12.

Суд зазначає, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, м. Кіровське, Донецької області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, довідки № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року, що видані Державним підприємством "ОСОБА_2 Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР, з огляду на приписи ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними і не створюють правових наслідків.

Крім цього, згідно листа ПрАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу", дане підприємство позбавлене можливості в доступі до документації товариства, зокрема, і щодо нарахування заробітної плати, оскільки невстановленими особами вчинено дії, направлені на повну блокаду господарської діяльності товариства з березня 2017 року (а.с. 16).

Юридична особа ПрАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу" згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 05508186, є діючим та перереєстрованим за адресою: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1.

З наведеного слідує, що позивач помилково ототожнює в позовних вимогах підприємство ПрАТ "ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу" з Державним підприємством "ОСОБА_2 Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР, яке видало неприйняті відповідачем довідки № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Державного підприємства "ОСОБА_2 Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року є правомірним, та таким, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (60522, с. Горбово, Герцаївський район, Чернівецька область) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7а, м. Чернівці, Чернівецька область), про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (60522, с. Горбово, Герцаївський район, Чернівецька область);

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7а, м. Чернівці, Чернівецька область).

Повний текст рішення складено 05 листопада 2018 року.

Суддя В.О. Григораш