Рішення № 77627909, 02.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 листопада 2018 року (о 10 год. 30 хв.)Справа № 0840/3600/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу, пенсії за віком з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року в розмірі 13730 грн. (максимальна пенсія з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), та з 01 липня 2018 року в розмірі, в якому було призначено пенсію в лютому 2017 року (14247,81 грн.), з урахуванням збільшення максимального розміру пенсії;

зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року в розмірі 13730 грн. (максимальна пенсія з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), та з 01 липня 2018 року в розмірі, в якому було призначено пенсію в лютому 2017 року (14247,81 грн.), з урахуванням збільшення максимального розміру пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 01.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що враховуючи, що розмір його пенсії за віком склав 14247,81 грн. (виплата пенсії до 31 грудня 2017 року була обмежена розміром до 10 740,00 грн. на підставі п. 3 ст. 27 вказаного Закону), то починаючи з липня 2018 року пенсія позивачу повинна виплачуватись у повному розмірі – 14247,81 грн., у зв’язку із чим звернувся до відповідача з проханням надати детальну інформацію про порядок призначення, складову та відповідних перерахунків пенсії позивача від дати призначення до дати звернення. Вказує, що 06.08.2018 відповідачем була надана відповідь, що розмір пенсії починаючи з 01 жовтня 2017 перерахований у сторону зменшення з причини встановлення нового підходу до порядку обчислення середньої заробітної плати, зменшення коефіцієнта величини оцінки одного року страхового стажу із 1,35% до 1% та встановлена на рівні 10740,00 грн. Вважає такі дії відповідача при перерахунку пенсії неправомірними, у зв’язку із чим просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 04.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

28.09.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 30623), в якому зазначає, що пенсія позивача на момент призначення становила в сумі 14247,81 грн., проте відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір його пенсії становив 10 740,00 грн. Зазначає, що з 01.10.2017 позивачу проведений перерахунок розміру пенсії з урахуванням заробітної плати 3 764,40 грн. (середній показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки) та із застосування оцінки страхового стажу 1%, після чого розмір пенсії склав 10470,63 грн. Разом із тим, у відповідності до п. 4 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням зменшення розміру пенсії після перерахунку позивачу з 01.10.2017 виплачується пенсія в раніше встановленому розмірі 10 740,00 грн. Таким чином, вважає що дії управління в частині здійснення розрахунку пенсії позивачу є законними та такими, що відповідають діючому пенсійному законодавству. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.10.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 31118), в якій зазначено, що в лютому 2017 року позивачу призначено пенсію у розмірі 14247,81 грн., що станом на 01.07.2018 не перевищує максимальний розмір пенсії. Таким чином, відповідач починаючи з 01.01.2018 порушує право позивача виплачуючи йому пенсію у розмірі, меншому ніж встановлено законодавством України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

ОСОБА_1 з 03.02.2017 перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу призначена пенсія за віком у сумі 14247,81 грн., з врахуванням страхового стажу 43 роки 1 місяць 1 день, про що свідчить Розпорядження № 844236 від 31.03.2017.

Проте, виплата пенсії до 31 грудня 2017 року була обмежена розміром до 10 740,00 грн., на підставі ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після проведеного перерахунку згідно із матеріалами пенсійної справи розмір пенсії позивача станом на 01.10.2017 склав 10470,63 грн. враховуючи норми п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії обмежений до 10 740,00 грн.

23.07.2018 позивач звернувся до відповідача звернувся із заявою до відповідача щодо скасування з 01.01.2018 обмежень пенсії у розмірі 10 740,00 грн. та проведення виплати різниці (а.с.11).

Листом від 06.08.2018 за №409/Щ-1 позивачу надано відповідь про те, що в жовні 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, п. 4-3 ст. 115 якого визначено, що пенсії призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом №2148, з 01 жовтня 2017 року переховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, у зв’язку із чим загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.10.2017 склав 10470,63 грн. Враховуючи, що пенсійна виплата до 01.10.2017 становила 10 740,00 грн., на підставі пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу встановлено доплату до старого розміру виплати у сумі 157,14 грн. (а.с.12).

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у виплаті пенсії в раніше встановленому розмірі, без обмеження її розміром в 10740,00 грн., звернувся до суду з даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003 (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком, далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (Закон № 1058-ІV).

Згідно із частиною першою статті 25 Закону № 1058-ІV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Частиною третьою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 гривень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розмір пенсії позивача за віком розраховувався виходячи із загального стажу роботи 43 роки 1 місяців 1 день та станом на 03.02.2017 позивачу довічно була призначена пенсія за віком у розмірі 14247,81 грн., що підтверджується Розпорядженням Шевченківського об’єднаного УПФУ в м. Запоріжжя, проте виплата пенсії до 31 грудня 2017 року була обмежена розміром до 10 740,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно здійснював виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимального розміру до 10 740,00 грн., що саме позивачем не заперечується.

10.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (далі – Закон №2148), яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 доповнено п.4-3 наступного змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі п.4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017, за наслідками якого загальний розмір пенсії позивача становив 10740,00 грн.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, аналогічні положення містяться в пункті 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Тому, в разі якщо після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 відповідно до п.4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 її розмір зменшився, то відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі, що був встановлений до 01.10.2017.

В даному випадку суд звертає увагу, що до здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 її розмір становив 14247,81 грн., а не 10 740,00 грн., про свідчить розпорядження відповідача про призначення пенсії за віком.

При цьому, суд зазначає, що розмір фактичної пенсійної виплати позивача, визначений з урахуванням обмеження її максимального розміру відповідно до частини третьої статті 27 Закону №1058, не є тотожним загальному розміру пенсії позивача, розрахованому згідно з формулою, наведеною у частині першої статті 27 Закону №1058.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1 373,00 грн., а з 01.07.2018 – 1 435,00 грн.

Тобто, з 01.01.2018 максимальний розмір пенсійної виплати не може перевищувати 13 730,00 грн., а з 01.07.2018 – 14 350,00 грн. (частина третя статті 27 Закону №1058), а тому з 01.01.2018 позивачу мала виплачуватись пенсія в розмірі 13 730,00 грн., оскільки її розмір перевищував 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а з 01.07.2018 пенсія позивачу мала виплачуватися позивачу в повному обсязі, тобто 14247,81 грн.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що всупереч вимогам пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 та пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148 відповідач з 01.01.2018 виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі, ніж була йому встановлена до перерахунку з 01.10.2017.

Між тим, виходячи зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, для повного захисту прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позивних вимог та зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.01.2018, оскільки починаючи з 01.01.2018 відповідач виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі, ніж була йому встановлена до перерахунку з 01.10.2017.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 28.08.2018 0.0.1119941614.1 (а.с.4а).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у виплаті ОСОБА_1, пенсії за віком з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у розмірі 13730,00 грн. (максимальна пенсія з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), та з 01 липня 2018 року в розмірі, в якому було призначено пенсію в лютому 2017 року (14247,81 грн.), з урахуванням збільшення максимального розміру пенсії.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у розмірі 13730 грн. (максимальна пенсія з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), та з 01 липня 2018 року в розмірі, в якому було призначено пенсію в лютому 2017 року (14247,81 грн.), з урахуванням збільшення максимального розміру пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.01.2018.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.11.2018.

Суддя Ю.В. Калашник