Постанова № 7762744, 18.12.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-668/09

категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігіровій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мрія 2000" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Приватне підприємство "Мрія 2000" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року державними податковими інспекторами складено акт № 5803/23-1/31052698/0110 від 17.10.2008 року, в якому зафіксовано порушення з боку приватного підприємства "Мрія 2000" вимог п.п. 4.1.1 п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.1, п.4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту видані податкові повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 29.10.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7048,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5758,00 грн. і 1290,00 грн. штрафної санкції та №0002602301/0 від 29.10.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 96536,00 грн., в т.ч. основний платіж - 643575,00 грн. і 32179,00 грн. штрафної санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем до ДПІ в м.Житомирі. Рішенням ДПІ у м. Житомирі податкове повідомлення-рішення №0002592301/0 від 29.10.2008 року скасоване в частині 50 грн. нарахованого податку на прибуток і 15 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0002602301/0 від 29.10.2008 року скасоване в частині 5208 грн. нарахованого податку на додану вартість і 2604 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін. За результатами розгляду скарг виносились податкові повідомлення-рішення за №0002592301/1 від 16.01.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6983,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5708,00 грн. та 1275,00 грн. - штрафної санкції, №0002602301/1 від 16.01.2009року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88724,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59149,00 грн. та 29575,00 грн. - штрафної санкції. Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувалися позивачем до ДПА в Житомирській області.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0002592301/0 від 29.10.2008 року, №0002602301/0 від 29.10.2008 року та просить їх скасувати. Зазначає, що при здійсненні перевірки податкові інспектори неправильно віднесли здійснені підприємством операції з розповсюдження матеріального носія інформації до операцій з безоплатного надання товарів, чим неправомірно та безпідставно встанови порушення. Також вважає неправильним прирівняння звичайної ціни до митної вартості імпортованої продукції, так як визначення звичайної ціни товару встановлено нормами п.1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати податкові повідомлення - рішення №0002592301/1 від 16.01.2009 року, №0002602301/1 від 16.01.2009 року, інші вимоги залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення щодо позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: ДПІ в м. Житомирі проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватного підприємства "Мрія 2000" за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року, про що складено акт № 5803/23-1/31052698/0110 від 17.10.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що приватним підприємством "Мрія 2000" допущено такі порушення:

1.) Відповідно до наданих до перевірки первинних документів та їх дослідження, за перше півріччя 2008 року доходи від продажу товарів (робіт, послуг) склали 2404157,00 грн. Відповідно до рядка 01.1 Декларації ПП "Мрія- 2000" задекларовано суму 2381122,00 грн., заниження становить 23035 грн., в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до складу валового доходу не віднесено дохід від операцій з безоплатного надання товарів згідно наступних видаткових накладних:

- 1 квартал 2008 року № 0121537 від 21.01.2008 року на загальну суму 3737,28 грн. (об'єкт оподаткування - 3114,40 грн.) виписану ДП "Елсі Плюс"; № 0121570від 21.01.2008 року на загальну суму - 2903,30 грн. (об'єкт оподаткування - 2419,42 грн.) виписану ТОВ "Елсі А";

- 2 квартал 2008 року № 0425582 від 25.04.2008 року на загальну суму 10186,08 грн. (об'єкт оподаткування - 8488,40 грн.) виписану ТОВ "Елсі А"; № 0418548 від 18.04.2008 року на загальну суму - 292,61 грн. (об'єкт оподаткування - 243,84 грн.) виписану ТОВ "Елсі А"; № 0527573 від 27.05.2008 року на загальну суму - 6355,73 грн. (об'єкт оподаткування - 5296,44 грн.) виписану ДП "Елсі Плюс"; № 1514570 від 14.05.2008 року на загальну суму - 4166,24 грн. (об'єкт оподаткування - 3471,87 грн.) виписану ТОВ "Елсі А".

2.) На порушення п.4.1, п.4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством до бази оподаткування включено вартість по відвантаженому імпортованому товару покупцям за цінами, нижче звичайних цін (митної вартості), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 64357,00 грн., в тому числі в наступних звітних періодах за: вересень 2006 року ДП "Елсі Плюс" - 3782,00 грн. (податкова накладна № 46); грудень 2006 року ДП "Елсі Плюс" - 7716,00 грн. (податкова накладна № 53); лютий 2007 року ПП "Брейвер" - 750,00 грн. (податкова накладна № 54); серпень 2007 року ДП "Елсі Плюс" - 8946,00 грн. (податкова накладна № 42); вересень 2007 року ДП "Елсі Плюс" - 18779,00 грн. (податкова накладна № 36); листопад 2007 року ДП "Елсі Плюс" - 2609,00 грн. (податкова накладна № 49); січень 2008 року ДП "Елсі Плюс" - 1367,00 грн. (податкова накладна № 34); березень 2008 року ДП "Елсі Плюс" - 5111,00 грн. (податкова накладна № 19,49); квітень 2008 року ДП "Елсі Плюс" - 4626,00 грн. (податкова накладна № 51,52,53); травень 2008 року ДП "Елсі Плюс" - 1946,00 грн. (податкова накладна № 40,41); червень 2008 року ДП "Елсі Плюс" - 8725,00 грн. (податкова накладна № 50).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі винесла податкові повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 29.10.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7048,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5758,00 грн. та 1290,00 грн. - штрафної санкції та №0002602301/0 від 29.10.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 96536,00 грн., в т.ч. основний платіж - 643575,00 грн. та 32179,00 грн. - штрафної санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувалися позивачем до ДПІ в м.Житомирі. Рішеннями ДПІ у м.Житомирі податкове повідомлення-рішення №0002592301/0 від 29.10.2008 року скасоване в частині 50 грн. нарахованого податку на прибуток і 15 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0002602301/0 від 29.10.2008 року скасоване в частині 5208 грн. нарахованого податку на додану вартість і 2604 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині залишено без змін. За результатами розгляду скарг виносились нові податкові повідомлення-рішення за №0002592301/1 від 16.01.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6983,00 грн., в т.ч. основний платіж - 5708,00 грн. та 1275,00 грн. - штрафної санкції, №0002602301/1 від 16.01.2009року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88724,00 грн., в т.ч. основний платіж - 59149,00 грн. та 29575,00 грн. - штрафної санкції. Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувалися позивачем до ДПА в Житомирській області, однак скарги досі не розглянуті.

Суд частково погоджується з висновками податкового органу.

1. Що стосується податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі за №0002592301/0 від 29.10.2008 року (№0002592301/1 від 16.01.2009 року), то суд погоджується із донарахуванням податкового зобов'язання з огляду на наступне.

Згідно видаткових накладних:

- № 0121570 від 21.01.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі А" трансформатори, вуфель модуль, тривер;

- № 0121537 від 21.01.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі Плюс" блоки живлення, передні панелі, резистори, діоди ТС 4148, конденсатори;

- № 0514570 від 14.05.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі А" гучномовці, електронні плати, трансформатори, вуфер модулі, панелі, регулятори гучності, тривери;

- № 0527573 від 27.05.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі Плюс" блоки живлення;

- № 0425582 від 25.04.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі А" електронні плати;

- № 0418548 від 18.04.2008 року ПП "Мрія 2000" безкоштовно передала ТОВ "Елсі А" панелі для гучномовців, електронні плати.

По вказаним накладним передавались і інші товари (рекламна продукція), але за результатами адміністративного оскарження рішенням № 111145/10/25-009 нарахування податку та застосованих штрафних санкцій в цій частині скасовано.

Зазначені товари ПП "Мрія 2000" отримувало згідно контрактів № НК 01206/S11 від 27.11.2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та Рекламної продукції для гучномовців Edifier; № НК 01206/S8 від 14.11.2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та нових моделей гучномовців "Edifier"; № НК 01206/S10 від 16.11.2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до корпусів комп'ютерних "ВТС"; № НК 01206/S9 від 14.11.2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до корпусів комп'ютерних "ВТС"; № НК 01206/S7 від 23.10.2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин корпусів комп'ютерних "ВТС", нових моделей корпусів комп'ютерних "ВТС" та рекламної продукції "ВТС"; № НК 01206/S14 від 22.01.2008 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та нових моделей гучномовців "Edifier"; № НК 01206/S16 від 04.03.2008 року про передачу на безоплатній основі блоків живлення до корпусів комп'ютерних "ВТС" для вивчення попиту на дану модель на ринку України.

Пунктом 4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход визначений як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону)(п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно п. 1.31. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Підпунктом 4.1.6. п.4.1.6. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено що до складу валового доходу включається вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

На підставі викладеного суд приходить до висновку що підприємство безпідставно не віднесло до складу валового доходу у відповідних податкових періодів дохід від операцій з безоплатного надання товарі та погоджується з нарахуванням податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосуванням штрафних санкцій.

2.) Що стосується податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі №0002602301/0 від 29.10.2008 року (№0002602301/1 від 16.01.2009 року), то суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено, що при реалізації товарів, імпортованих на митну територію України, необхідно застосовувати спеціальну норму - п.4.3 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якою для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, відповідно, митна вартість килимових виробів відповідає рівню звичайної ціни.

Пунктом 4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 4.3. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(п.1.18.ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно п.п. 1.20.1. п.1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктом 1.20.2. пункту 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

При цьому згідно з підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно з абзацом сьомим пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307, митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України від 5 лютого 1992 року N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" (із змінами та доповненнями) і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Відповідно до абз. 5 п. 1.7 цієї Інструкції фактурна вартість (договірна, контрактна) - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни (далі - фактурна вартість).

Отже, митна вартість імпортованих товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці. Зазначена вище норма права застосовується при здійсненні процедури розмитнення товарів, що ввезені на митну територію України.

За наступного продажу імпортованого товару на митній території України податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначається платником податків на підставі п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ. При цьому слід враховувати, що згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді не встановлено, що у перевірені періоди діяльність позивача суперечила принципам господарської діяльності чи була направлена не на отримання прибутку. Ціни на реалізовану продукцію встановлювались на підставі угод з контрагентами, з урахуванням фактурної вартості товарів. Такий порядок формування ціни реалізованої на митній території імпортованої продукції та, як наслідок, визначення бази оподаткування податком на додану вартість, не суперечить чинному законодавству.

Відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України та підпункту 1.20.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не довів, що відпускні ціни не відповідають рівню звичайної ціни на товари.

Отже, позиція податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару при його реалізації на території України.

За таких обставин, не може вважатись доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є нижчою за звичайну ціну, а, отже, підлягає скасуванню донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307, ст. ст. 86, 158-163, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002602301/0 від 29.10.2008 року та № 0002602301/1 від 16.01.2009 року.

           Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 23 грудня 2009 р.