Постанова № 7762731, 17.12.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-31872/08

категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом. В позові зазаначає, що за результатами планової виїзної перевірки ДП "Ємільчинське лісове господарство" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року (акт від 14.11.2008 року № 35/23-15-00991829) ДПІ у Ємільчинському районі встановлені порушення п.1.20, п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим ДПІ в Ємільчинському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2008 року №00001623/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 133178,70 грн. в т.ч. основний платіж - 95911,00 грн. та штрафні санкції - 37267,70 грн. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та просить скасувати. Вказує, що ДП "Ємільчинське лісове господарство" до валового доходу включало вартість відвантаженої на експорт продукції за звичайними цінами відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а застосування митної вартості при визначенні звичайної ціни суперечить нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Надав заперечення щодо позовних вимог позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено: на підставі направлень від 29.09.2008 р. № 133, від 24.10.2008 року № 133/1 інспекторами податкової служби проведена виїзна планова перевірка ДП "Ємільчинське лісове господарство" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2008 року №35/23-15-00991829.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки в порушення п.1.20, ст.1, п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток в сумі 95911,00 грн., а саме: підприємство формувало доходи від продажу лісопродукції на експорт за цінами нижчими ніж звичайні, враховуючи в склад доходу від реалізації товарів не митну, а фактурну вартість товарів. За період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року суб'єктом господарювання задекларовано валовий дохід у сумі 37373604,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року встановлено його заниження всього у сумі 383644грн. в т.ч. за: ІІІ-й кв. 2007 року в сумі 151897,00 грн., ІV-й кв.2007 року в сумі 77999 грн., І-й кв. 2008 року в сумі 111786 грн., ІІ-й кв. 2008 року в сумі 41980 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2008 року № 0000162300/0 про нарахування 133178,70 грн. податку на прибуток підприємств в т.ч. основний платіж - 95911,00 грн. та штрафні (фінансові санкція) - 37267,70 грн.

З висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДП "Ємільчинське лісове господарство" "займається зовнішньоекономічною діяльність, відповідно до укладених контрактами здійснює поставку лісопродукції на умовах FCA, DAF, CPT, що стверджується відповідними контрактами.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати Інкотермс 2000:

FCA "франко - перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передавання призначеному покупцем перевізнику в названому місці.

СРТ "фрат/перевезення оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передавання перевізнику, призначеному ним самим.

DAF "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, який пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни.

По зазначеним контрактам (згідно додатку до акту перевірки від 14.11.2008 року №35/23-15-00991829 " різниця між митною та фактурною вартістю експортованих ДП "Ємільчинське ЛГ" за період з 1.07.2007 року по 30.06.2008 року"), на думку податкового органу, позивачем у перевіряємому періоді занижені суми валового доходу, так як ціна продажу лісопродукції на експорт є нижчою ніж звичайна, адже при формуванні ціни позивачем враховано не митну, а фактурну вартість продукції.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України та ін.

Згідно з абзацом сьомим пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307, митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України від 5 лютого 1992 року N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" (із змінами та доповненнями) і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Відповідно до абз. 5 п. 1.7 цієї Інструкції фактурна вартість (договірна, контрактна) - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни (далі - фактурна вартість).

Отже, митна вартість товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Це правило поширюється і на операції з особами, котрі не є платниками податку на прибуток, встановлено ст.10 Закону, чи особами, які сплачують його за іншими ставками (п.п.7.4.Закону).

Згідно зі ст. 1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками. Отже, зазначеним пунктом встановлюється оподаткування операцій саме з пов'язаними особами.

Відповідно до п.1.20.1. ст.1 Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктом 1.20.2. пункту 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Пунктом 1.20.8 ст.1 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що податковий орган як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку щодо обгрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій, направлених на встановлення звичайних цін, ДПІ у Ємільчинському районі здійснено не було.

Позиція податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що ціна експортованої продукції повинна бути не нижчою за її митну вартість. Різниця між фактурною та митною вартістю продукції пояснюється понесеними затратами позивача на виготовлення товару та його доставку покупцю згідно умов контрактів.

Відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України та підпункту 1.20.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не довів, що ціни не відповідають рівню звичайної ціни на екпортовані товари, не надав доказів, які б підтверджували, що позивач мав господарські відносини із пов'язаними особами згідно вимог п. 1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, на підставі викладеного та враховуючи, що митна вартість імпортованих товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов"язань з податку на прибуток підприємств та застосованих штрафних санкцій за порушення п.1.20, ст.1, п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підлягає скасуванню донарахування податкових зобов"язань з податку на прибуток підприємств.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.11.2008 року № 0000162300/0 про визначення суми податкового зобов'язання з врахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 109746 грн. 45 коп.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 22 грудня 2009 р.