Постанова № 7762708, 27.11.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4068/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представників позивача Камінського А.Ф., Кошового А.М.,

представника відповідача Котвицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податквої інспекціїв м. Житомирі та просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі від 27.05.2009 р. № 0000422304/0, прийняте за результатами виїзної позапланової перевірки від 14.05.2009 року, в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 18709 грн., та зобов"язати відповідача подати до Головного Управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування позивачу по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість 1431268 грн. згідно декларації за лютий 2009 року та в сумі 1751248 грн. згідно декларації за березень 2009 року. Вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зменшено підприємству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 18709 грн. з тих підстав, що позивачем не дотримано вимоги закону щодо формування податкового кредиту. Позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування, оскільки відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого/нарахованого/ податку на додану вартість при придбанні товару. Крім того, вказує, що акт перевірки податковим органом складено з порушенням Порядку оформлення результатів виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.2005 р..

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Просять позов задовільнити.

Представник ДПІ в м. Житомирі в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.05.2009 року працівниками ДПІ в м. Житомирі було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дочірнього підприємства „Євроголд Індестріз ЛТД повного товариства „Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко” „Торгове агентство” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий та березень 2009 року про що складено акт від 14.05.2009 року за № 3092/7/23-2/32265502 (далі-акт перевірки).

На підставі акта перевірки ДПІ в м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення за №0000422304/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 18709 грн..

В ході проведення перевірки встановлено, що ДП „Євроголд Індестріз ЛТД повного товариства „Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко” „Торгове агентство” відображено у рядку 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації за березень 2009 р. суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) в розмірі 1751248 грн.. За даними перевірки ДП фактично сплачено за товари (роботи, послуги) у попередньому податковому періоді (лютому 2009 р.) постачальникам ПДВ на суму 1732539 грн.. Тому, відповідач зробив висновок, що в порушення пп..7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон) платником податку завищено суму ПДВ, заявленого до відшкодування у березні 2009 р. на 18709 грн..

Крім того, в ході перевірки направлялись запити на проведення зустрічних перевірок підприємств постачальників ДП „Євроголд Індестріз ЛТД повного товариства „Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко” „Торгове агентство” з питань підтвердження включення до податкових зобов»язань та сплати продавцями суми податку на додану вартість, що заявлені підприємством до відшкодування з бюджету за лютий, березень 2009 р..

Перевіркою встановлено, що в результаті співставлення даних інформаційної бази «Результати співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за січень 2009 р. по основних постачальниках товарів (робіт, послуг) та даних перевірки встановлено розбіжності по ланцюгах постачання, а саме: платник мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, тобто: визнано банкрутом, не встановлено місце знаходження, порушено провадження в справі про банкрутство та інше, що викликає сумніви щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту із операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у таких постачальників.

Таким чином, відповідач вважає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ в ціні товару.

Однак, з такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 70 КАС визначено, що належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.2005 р.(далі-Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Разом з тим, акт перевірки оформлений в порушення вищевказаного Порядку. В акті відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність фактів порушення законодавства. Письмові пояснення у посадових осіб позивача не відбирались та відсутній запис про відмову вказаних осіб надати пояснення щодо виявлених порушень.

Допитана як свідок податковий ревізор-інспектор ДПІ Бондарчук О.В., пояснила, що посилання на первинні документи, на підставі яких зроблено висновки про допущені порушення, нею зроблено у відповіді на заперечення до акту перевірки.

Однак, суд не може взяти до уваги зазначені, пояснення, оскільки вважає, що в розумінні ст.70 КАС України вони не є допустимими доказами.

Крім того, суд не погоджується з висновками акту перевірки щодо не підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

В свою чергу, податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 вищезгаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при придбанні товарів (послуг) платник податку має право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були ним сплачені продавцю, за умови підтвердження факту придбання товарів (послуг) податковими накладними.

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право на формування податкового кредиту платником податку в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку на додану вартість до бюджету або неможливістю податкового органу провести зустрічні чи додаткові перевірки. Несплата контрагентами платника податку на додану вартість до бюджету тягне негативні наслідки та відповідальність саме для контрагентів і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли ним виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту

Встановивши, що позивач має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що підтверджується оформленими належним чином податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, та виконав вищезазначені законодавчі умови для отримання бюджетного відшкодування, суд вважає, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Судом також встановлено, що позивачем надані ДПІ в м. Житомирі всі відповідні документи для відшкодування податку на додану вартість, зокрема заява про повернення сум бюджетного відшкодування, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Отже, вимоги позивача щодо зобов”язання ДПІ в м. Житомирі подати до Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування ДП „Євроголд Індестріз ЛТД повного товариства „Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко” „Торгове агентство” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 1431268 грн. та за березень 2009 року в розмірі 1751248 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спору), ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовільнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Житомирі № 0000422304/0 від 27.05.2009 р..

Зобов”язання Державну податкову інспекцію в м. Житомирі подати до Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування ДП „Євроголд Індестріз ЛТД повного товариства „Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко” „Торгове агентство” податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 1431268 грн. та за березень 2009 року в розмірі 1751248 грн..

Стягнути на користь позивача 6 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

           Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 02 грудня 2009 р.