Рішення № 77623850, 09.10.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 Справа №914/1198/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового задання Сала О.А., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос-плюс", м. Мостиська Львівська область,

предмет спору: стягнення 814 992,00 грн. пені та штрафу,

підстава позову: невиконання умов договору поставки №ЦУП-04/0082/17 від 13.05.2017 року,

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Столярський М.С. - представник на підставі довіреності від 17.09.2018 року.

ПРОЦЕС

03.07.2018 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос-плюс" про стягнення 814 992,00 грн. пені та штрафу.

Ухвалою від 09.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.08.2018 року.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем 16.07.2018 року та 17.07.2018 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення; конверт, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою «через не запит».

У судовому засіданні 08.08.2018 року, за участю представника позивача, відкладено підготовче засідання на 22.08.2018 року. Ухвалу від 08.08.2018 року надіслано на юридичну адресу відповідача та на адресу, зазначену в додатковій угоді №2 від 20.11.2017 року, отримана відповідачем 17.08.2018 року.

29.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 29.08.2018 року за участю представників сторін оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.09.2018 року.

У судовому засіданні 05.09.2018 року за письмовою згодою учасників справи закінчено підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті. Хід судових засідань відображено в протоколах судових засідань та відповідних ухвалах суду.

У судове засідання 09.10.2018 року представник позивача не з'явився, на електронну адресу суду надіслав пояснення та просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання. Відповідач забезпечив явку представника.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Позивач, представник якого був присутнім у попередньому судовому засіданні, належним чином повідомлений про дату судового засідання, причин неможливості забезпечення явки представника в дане судове засідання не навів. Відтак, з урахуванням строків розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу в даному засіданні за участю представників, що з'явилися.

У судовому засіданні 09.10.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв'язку з недотриманням відповідачем, на переконання позивача, умов договору поставки. Так, позивачем стверджує, що ним як покупцем 26.05.2017 року надана відповідачу заявка №ЦУП-8/3014 від 26.05.2017 року про поставку протягом травня-червня шпал дерев'яних в кількості 2 000 шт., місце поставки - ВП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця». Проте, зобов'язання щодо поставки товару постачальником не виконано, у зв'язку з чим позивачем нараховано 733 492,80 грн. пені та 81 499,20 грн. штрафу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, стверджує, що факт настання обов'язку по поставці товару у нього не виник, оскільки письмової заявки на поставку шпал позивач йому не надсилав, тоді як згідно з п.5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця. Факт відсутності заявки позивача додатково підтверджує, на переконання відповідача, лист позивача від 12.12.2017 року з пропозицією продовжити дію договору.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.05.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмарочос-плюс" (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - постачальник) укладено договір поставки № ЦУП-04/0082/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення: шпали дерев'яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 деревина (шпали та бруси дерев'яні), далі - товар, найменування, кількість, асортимент та ціни якого вказуються в додатку до договору - специфікації, що є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

Згідно зі специфікацією №1, підписаною представниками покупця і постачальника, загальна сума поставки продукції у кількості 2 000 штук становить 814 999,20 грн. Згідно з додатковою угодою №1 від 06.06.2017 року специфікація №1 втратила чинність, доповнено договір специфікацією №2 на аналогічну суму.

У матеріалах справи наявний лист від 26.05.2017 року заступника директора філії з виробничих питань та заступника головного бухгалтера філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", адресований ТзОВ «Хмарочос плюс», про необхідність здійснення поставки шпал дерев'яних відповідно до договору поставки № ЦУП-04/0082/17 від 13.05.2017 року у період травня-червня 2017 року на склад виробничого підрозділу «Рава-Руський ШПЗ» в кількості 2 000 штук. Як доказ надіслання листа на поставку продукції позивачем надано скріншот сторінки електронної пошти позивача з листом у графі «надіслані» 26.05.2017 року на електронну адресу - budva@i.ua.

Позивач не доводив факту надіслання заявки поштою чи передачі її відповідачеві нарочно, в матеріалах докази про таке відсутні.

В матеріалах справи відсутні докази про підтвердження відповідачем факту отримання від позивача заявки відповідно до п.п. 5.5.4., такого факту сторони не доводили.

Також в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами графіку поставки, іншого, ніж визначено п. 5.1 договору, сторони такого факту не доводили.

Акти приймання-передачі товару за результатами виконання постачальником замовлення покупця не складені та у матеріалах справи відсутні.

Листом від 12.12.2017 року позивачем запропоновано відповідачу продовжити дію договору поставки на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначено в договорі.

Претензією від 06.04.2018 року позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити 814 992,00 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по договору поставки. Одночасно, у претензії зазначено, що «зобов'язання постачальником виконувались з порушенням строків, передбачених договором», проте представники обох сторін в судовому засіданні заперечили факт виконання договору з простроченням, як і взагалі факт поставки товару, позивач зазначив про технічну помилку в тексті претензії. Копія претензії та докази її надіслання долучені до позовної заяви.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, долучені до позовної заяви документи, описані вище, досліджені в судовому засіданні.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Договором сторони визначили умови поставки товару. Так, постачальник здійснює поставку залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах СРТ (місце поставки та адреса вантажоотримувача зазначаються в заявці) відповідно до вимоги ІНКОТЕРМС (редакція 2010 року) на підставі заявки покупця (п.5.2).

Відповідно до п. 5.1 поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно з графіком поставки. Відповідно до п.5.4 відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару. П.5.5 визначено порядок надання заявки. Так, заявка на поставку товару надається постачальнику в оригіналі та через мережу електронного зв'язку на адресу budva@i.ua. Надіслання покупцем через мережу електронного зв'язку є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного п.5.1 договору. У заявці повинно бути вказано номенклатура, кількість партії товару, що підлягає поставці, вантажоодержувачі товару та їх реквізити. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у заявці, несе покупець. У разі ненадходження покупцю від постачальника підтвердження про отримання заявки, відмітка (звіт) про доставку заявки через мережу електронного зв'язку (інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного п.5.1 договору.

Товар вважається поставленим з дати підписання акта приймання-передачі товару на складах вантажоодержувачів (п.5.6).

Суд звертає увагу, що умови по визначенню моменту здійснення поставки, порядку пред'явлення заявки, форми заявки викладені в договорі альтернативно, не чітко та не однозначно, суперечливо. Наведене, зокрема, не дає можливості точно встановити, з якого моменту у постачальника виникає обов'язок здійснити поставку і протягом якого строку.

Так, позивач стверджує, що 26.05.2017 року ним надіслано постачальнику замовлення на електронну адресу, вказану в договорі, на підтвердження чого надано скріншот екрана своєї електронної поштової скриньки. З наданої копії скріншоту вбачається, що лист із вкладенням "ЦУП-8-3014 від 26.05.17" адресований на електронну адресу budva@i.ua. Проте, суд не вважає даний доказ належним, оскільки з нього неможливо дослідити, яка саме заявка, з яким змістом, була надіслана постачальнику. Більше того, із поданого доказу неможливо встановити факт отримання отримувачем електронного листа, адже не виключено можливості отримання відповідачем листа в розділі «спам», тобто відповідач міг і не бути обізнаним про надходження відповідної заявки.

Крім цього, п.п.5.5.4 договору сторони визначили, що для початку перебігу строку поставки товару необхідна відмітка (звіт) про доставку заявки через мережу електронного зв'язку (інтернет), а з наданого позивачем скріншота не вбачається жодної відмітки чи звіту про доставку надісланого листа.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що договір поставки № ЦУП-04/0082/17 виготовлений від його імені, тобто, умови договору складались позивачем, та погоджувались відповідачем. Позивач із власної волі обрав для власного користування поштовий сервер FREEMAIL та адресу в ньому dpuppuz@ukr.net, та мав бути ознайомлений із технічними правилами пересилання документів та розуміти їх значення у випадку використання технічних можливостей серверу у відносинах з контрагентами та імплементації їх у договори.

Суд також дає оцінку наступним обидвом, взаємосуперечливим, положенням договору. Так, відповідно до п.п. 5.5.1. надіслання покупцем через мережу електронного зв'язку (інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку поставки. Відповідно ж до п.п. 5.5.4 відмітка (звіт) про доставку заявки через мережу електронного зв'язку (інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку поставки. Суд робить висновок про те, що оскільки сторони погодили такі суперечливі умови, то, оцінюючи їх, слід керуватись тим положенням договору, що врегульовує передбачену договором подію. Якби сторони не погодили п.п. 5.5.4, то суд застосовував би вимоги п.п. 5.5.1. Тому суд вважає, що положення п.п. 5.5.4 договору («У разі ненадходження покупцю від постачальника підтвердження про отримання заявки, відмітка (звіт) про доставку є достатньою підставою для початку перебігу строку поставки») повинні бути дотримані сторонами.

Позивач у поясненні від 09.10.2018 року вказує на те, що оскільки він не отримав на свою електронну пошту від серверу FREEMAIL повідомлення про те, що не вдалось доставити повідомлення отримувачу, то вважається, що такий лист доставлено. Однак, такі доводи позивача прямо суперечать умовам п.п. 5.5.4 договору, та є безпідставними. Позивачем не надано доказів звернення до поштового серверу FREEMAIL із запитом про отримання інформації та підтвердження про дату доставки відповідачу електронного листа, який, на думку позивача, є підставою для здійснення поставки.

Одночасно, позивачем не обґрунтовано, чому підпункт п.5.5, яким передбачено, що надіслання покупцем через мережу електронного зв'язку є достатньою підставою для початку перебігу строку, є пріоритетним порівняно з іншими умовами договору та підлягає однозначному застосуванню у даній ситуації.

Так, відповідно до п. 5.1 договору поставка здійснюється рівномірними партіями протягом двох місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки. Відповідно до п. 5.2 договору поставка здійснюється відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» на підставі заявки покупця. Відповідно до п. 5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця. Одночасно, підпунктами пункту 5.5 договору передбачено порядок надання заявки в оригіналі та через мережу електронного зв'язку (Інтернет). З наведеного суд робить висновок про те, йдеться про одну й ту ж заявку, яка має бути виготовлена в оригіналі, однак про різні способи її направлення контрагенту (в оригіналі та електронними засобами зв'язку).

Судом встановлено вище, що в оригіналі поштою чи нарочно заявка відповідачеві не надавалась. Оскільки, відповідно до п. 5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, а відповідно до п.п. 5.5.4 договору відмітка (звіт) про доставку заявки через Інтернет є підставою для початку перебігу строку поставки, то суд робить висновок про суперечливість двох наведених положень договору.

У будь-якому випадку, позивачем в даній справі не доведено ні факту доставлення відповідачеві на умовах договору заявки електронними засобами зв'язку (відсутній звіт про доставку), ні факту надання письмової заявки поштою чи нарочно.

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази навіть часткового виконання замовлення постачальником, тобто, відповідач не приступив до виконання умов договору і не виконував вчасно чи з простроченням, про що представники сторін також ствердили в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені вище обставини, у суду відсутні належні допустиму та достатні докази пред'явлення позивачем відповідачу заявки на поставку товару як в оригіналі, так і шляхом надіслання електронною поштою у визначеному договором порядку. Відповідно, не підтверджено виникнення у відповідача обов'язку поставки товару та не доведено прострочення виконання такого обов'язку. Відтак, суд доходить висновку про недоведеність заявлених позовних вимог і відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19.10.2018 року.

Суддя Матвіїв Р.І.