Постанова № 77621881, 18.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1398/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

18 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року (прийняте у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Державного підприємства "Електричні системи" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В :

позивач 17.05.2018 звернувся із адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив стягнути з ДП "Електричні системи" на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в сумі 83 366,44 грн. та пеню в сумі 1550,62 грн. що разом становить 84917,06 грн. та сплачений за подання позовної заяви судовий збір.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.08.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилаючись на рішення Верховного Суду вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості одного робочого місця і, як наслідок, розрахував в 06 рядку звіту суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі однієї середньої річної заробітної плати - 83 366,44 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що початок виробництва на підприємстві розпочато 01.09.2017, разом з цим було розпочато діяльність по підбору персоналу на новостворені вакантні посади. До кінця 2017 підприємство замість необхідних 6 робочих місць створило 33 робочих місця для осіб з інвалідністю та працевлаштувало таку кількість осіб, тому, відповідно, норматив чисельності, а саме з розрахунку 6 осіб підприємством фактично був виконаний .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

ДП "Електричні системи" подало до Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою 10-ПІ, затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2017 № 48.

В звіті підприємством зазначено, що в 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 149 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 5 осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" становить 6 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 12421,6 тис грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 6947,2 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 83366,4 грн.

Оскільки відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції, Фонд звернувся до суду з вимогами про їх стягнення та про стягнення нарахованої пені у розмірі 1550,62 грн., що разом становить 84917,06 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому доводи щодо стягнення з відповідача суми адміністративного господарських санкцій та пені є безпідставними.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон №875-XII) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Статтею 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Статтею 18-1 Закону №875-ХІІ передбачено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 затверджена форма звітності №10-ПІ поштова-річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - Інструкція).

Пунктом 3.1. вказаної Інструкції встановлено, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (із змінами).

У пункті 3.2. зазначено, що у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Згідно п. 3.4. Інструкції, данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

З наведених норм слідує, на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов'язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Вказане відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 07.02.2018 у справі № К/9901/3278/17 П/811/693/17.

Згідно матеріалів справи, відповідачем у звіті форма звітності №10-ПІ вказана середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2017 рік, яка становить 149 осіб. Відтак, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 6 осіб.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що судом І інстанції вірно проведено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників ДП "Електричні системи", яким встановлена інвалідність із штатних розписів відповідача за 2017 рік згідно яких, чисельність працівників на ДП "Електричні системи" у 2017 році становила 7 осіб.

Крім того, суд враховує доводи відповідача з яких вбачається, що виробництво на підприємстві розпочато 01.09.2017, разом з цим було розпочато діяльність по підбору персоналу на новостворені вакантні посади. Таким чином, до кінця 2017 року підприємство замість 6 необхідних створило 33 робочих місця для осіб з інвалідністю та працевлаштувало таку кількість, тому, норматив чисельності фактично був виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 1 ст. 218 ГК України вказано, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, з наведеного слідує, що ДП "Електричні системи" були вжиті всі необхідні заходи для виконання нормативу робочих місць із працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме протягом 2017 відповідач фактично працевлаштував необхідну кількість осіб з інвалідністю.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.