Постанова № 77621835, 19.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1089/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

19 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Платашем В.О.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Мичківського І.П.

третьої особи: ОСОБА_5

представника третьої особи: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (м.Вінниця, 12 червня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №142 від 20.07.2017 року 23 сесії 7-го скликання Калинівської міської ради, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року провадження в справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1ст. 238 КАС України.

Не погоджуючись із ухвалою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу.

Представники відповідача та третьої особи, третя особа в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 0,05 га ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства. Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає, що має переважне право на отримання спірної земельної ділянки, оскільки вона перейшла до неї на підставі цивільно-правової угоди від ОСОБА_7, якому ця земельна ділянка перейшла в порядку спадкування від ОСОБА_8.

Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтування позову та заперечення на позов третьої особи полягають у приватному спорі фізичних осіб щодо права на земельну ділянку, в той час як будь-яких управлінських дій відповідача при прийнятті рішення позивачем не оскаржується, відтак в даному випадку є спір про право цивільне, хоча однією із сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами як цивільного, так і адміністративного права.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В силу ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження є рішення № 142 від 20.07.2017 р. 23 сесії 7-го скликання Калинівської міської ради, яким було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні - частина 7 статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зі змісту вказаним норм права слідує, що безоплатна передача права власності на земельну ділянку можлива лише після надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердження у подальшому, а саме право виникає з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, в даній справі первинним є спір, який ґрунтується на протиправності дій суб'єкта владних повноважень, що наділений владними функціями приймати рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а не спір про право на земельну ділянку.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини не носять цивільно-правовий характер, не знаходяться на розгляді відповідного суду, не породжують спору про право, як помилково дійшов висновку суд першої інстанції, а стосуються перевірки правомірності дій відповідача, який здійснює владні управлінські функції, а тому є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, є неправомірним.

Оскільки судом першої інстанції при прийнятті ухвали про закриття провадження у справі порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про предметну юрисдикцію спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2018 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.