Рішення № 77621099, 04.10.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18296/17

Провадження №: 2/752/1793/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки, усунення від права на спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки та усунення від права на спадкування, вказавши третьою особою Другу Київську державну нотаріальну контору.

Зазначав, що з 09.03.1971 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, в 1978р. ними було отримано ордер на квартиру АДРЕСА_1. У вказаній квартирі подружжя проживало постійно, вело спільне господарство, а в 2006 році приватизувало квартиру.

В 2010 році між ним та ОСОБА_4 виникли непорозуміння, внаслідок чого його дружина подала до суду позов про розірвання шлюбу, рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 29.07.2010 року їх шлюб було розірвано.

Не зважаючи на розірвання шлюбу, він та ОСОБА_4 продовжували спільно проживати, вели спільне господарство, перебували у фактичних шлюбних відносинах, піклувалися один про одного та мали намір повторно зареєструвати шлюб, але такий намір не був реалізований через постійні хвороби дружини.

В 2015 році дружина тяжко захворіла на атеросклеротичний кардіосклероз та була прикутою до ліжка. Він самостійно здійснював догляд за дружиною, купував продукти та ліки, готував їжу, забезпечував її матеріально, надавав їй необхідну допомогу, допомагав виконувати санітарно-гігієнічні процедури. На початкових стадіях хвороби супроводжував дружину до лікаря, пізніше, коли вона не могла сама пересуватися, викликав дільничного лікаря до неї та в екстрених випадках швидку допомогу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 померла, всі витрати на її поховання він ніс особисто, відповідачка ніякої участі в похованні не брала, навіть не прийшла на поховання матері.

Зазначав, що до спадкового майна входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_2. Після смерті дружини він у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки юридично його шлюб між з ОСОБА_4 було розірвано в 2010 році, з огляду на те, що він та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, перебували у фактичних шлюбних відносинах, він формально є спадкоємцем за законом четвертої черги. У зв»язку з тим, що фактично шлюбні відносини між ним та спадкодавцем не припинилися, він та ОСОБА_4 продовжували проживати разом, підтримували та піклувалися один про одного, фактичний час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 становить майже 50 років, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно для реалізації свого права на прийняття спадщини.

З огляду на те, що він був єдиною людиною, яка підтримувала і доглядала спадкодавця, то він має спадкувати її майно, як спадкоємець першої черги - той з подружжя, який його пережив, чоловік спадкодавця.

Відповідачка ОСОБА_2 є спільною дочкою його та спадкодавця та спадкоємцем першої черги. Проте вона самоусунулася від піклування за своєю хворою та безпомічною матір»ю, яка останні роки життя перебувала в безпорадному стані; не брала участі в житті своєї матері, не відвідала її жодного разу, не цікавилась її станом здоров»я, коли ОСОБА_4 була прикута до ліжка і не могла самостійно пересуватися та обслуговувати себе; не бажала матеріально і морально допомагати матері та жодним чином їй не допомагала і не цікавилася її станом здоров'я, хоча мала такі можливості; навіть не прийшла на поховання матері.

Зважаючи на те, що він єдиний, хто протягом всього спільного життя піклувався про ОСОБА_4, як свою дружину, до дня її смерті, яка через похилий вік та тяжкі хвороби перебувала у тяжкому та безпорадному стані, та яку, крім нього, ніхто не доглядав, а також, беручи до уваги те, що відповідачка не приймала участі у догляді матері, ігнорувала та ухилялась від своїх обов'язків, вважає, що він має бути визнаний єдиним спадкоємцем ОСОБА_4

Просив: встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 29.07.2010 року до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року; визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, право на спадкування майна спадкодавця - ОСОБА_4, у першій черзі; усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, права на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити із заявлених в позовній заяві підстав.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи за зазначеною в позові та повідомленою нею в підготовчому судовому засіданні адресою проживання, в судове засідання не з»явилася, судову повістку повернуто до суду за закінченням встановленого строку проживання.

З огляду на те, що відповідачка заяву про зміну свого місця проживання під час провадження справи суду не подавала, то відповідно положень ч.1 ст.131 ЦПК України, надіслана відповідачці судова повістка вважається доставленою.

Причини неявки в судове засідання відповідачкою суду не повідомлені, тому, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, вважається, що відповідачка не з»явилася в судове засідання без поважних причин.

За наведених обставин, з урахуванням положень ч.1, п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка відповідачки не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідачкою ОСОБА_2, яка була присутня в підготовчому судовому засіданні, не подавався відзив із запереченнями проти позову, тому, відповідно ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила, просила розглядати справу у відсутності її представника, за ухвалою суду від 27.06.2018р. (а.с. 86) направила на адресу суду завірену належним чином копію матеріалів спадкової справи №60836364, заведеної після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Під час підготовчого судового засідання 27.06.2018 року суд без виходу до нарадчої кімнати, відповідно ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про допит в судовому засіданні свідків (а.с. 83).

Відповідно п.9 роділу ХІII ЦПК України «Перехідні положення» (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, дану справу, провадження в якій відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд розглядає за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення позивача, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 73 років, про що 19.03.2017року складено відповідний актовий запис №4566 Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4, відповідно ч.ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на належну померлій 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.08.2006р. Відділом приватизації житла Голосіївської державної адміністрації, що міститься в матеріалах спадкової справи №431/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4

Інша ? частина квартири АДРЕСА_2, загальною площею 52,7 кв.м., відповідно зазначеного свідоцтва про право власності на житло, належить позивачу ОСОБА_1

Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1, що стверджується копією паспорту позивача.

Місцем відкриття спадщини, відповідно ч.1 ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця, яким є: АДРЕСА_1

Згідно інформаційної довідки 48176439 від 22.06.2017року зі Спадкового реєстру, за життя ОСОБА_4 заповіту складено не було.

За змістом ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п»ять років до відкриття спадщини.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 29.07.2010р. (справа №2-4547/10), що набрало законної сили 10.08.2010р., задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; ухвалено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який було зареєстровано 09.03.1971 року в Московському бюро РАГС м.Києва, про що складено актовий запис №201 - розірвати (копія виписки з рішення, рішення - а.с.11, 73).

За правилом ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Позивач посилається на те, що не зважаючи на розірвання шлюбу, фактично шлюбні відносини між ним та ОСОБА_4 не припинилися, він та ОСОБА_4 продовжували спільно проживати однією сім'єю, вели спільне господарство, піклувалися один про одного. Після того, як в 2015 році ОСОБА_4 захворіла на атеросклеротичний кардіосклероз він самостійно здійснював догляд за дружиною, купував продукти та ліки, готував їжу, забезпечував її матеріально, надавав їй необхідну допомогу, допомагав виконувати санітарно-гігієнічні процедури. На початкових стадіях хвороби супроводжував дружину до лікаря, пізніше, коли вона не могла сама пересуватися, та була прикутою до ліжка, викликав до неї дільничного лікаря та швидку допомогу. Відповідачка, яка спільною дочкою його та померлої ОСОБА_4, відмовилася від догляду за хворою матір'ю, жодним чином їй не допомагала та не цікавилася її станом здоров'я, не брала жодної участі в похованні матері, навіть не прийшла на її поховання, витрати на поховання дружини він ніс особисто.

Доводи позивача підтверджуються документами, що містяться в матеріалах справи.

Так, згідно копії довідки до форми 106/о №40/40 від 19.03.2017р., що видається до поховання (а.с.75), причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 є хронічна серцево-судинна недостатність атеросклеротичний кардіосклероз.

Відповідно акту, складеного 13.09.2017 року мешканцями будинку по АДРЕСА_5 ОСОБА_5 та квартири НОМЕР_3 ОСОБА_7, підписи яких засвідчено майстром ЖЕД №10 ОСОБА_8, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 19.06.1978р. (а.с.26); ОСОБА_2, згідно акту, складеного 13.09.2017 року мешканцями будинку по АДРЕСА_5 ОСОБА_5 та квартири НОМЕР_3 ОСОБА_7 (а.с.26), підписи яких засвідчено майстром ЖЕД №10 ОСОБА_8, фактично не проживає за адресою АДРЕСА_1 з серпня 2012р.

Згідно копії паспорту, зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 з 03.02.1998р. є квартира АДРЕСА_3.

Позивачем також надано суду рахунки про сплату комунальних послуг по особовому рахунку НОМЕР_1 (89182) ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. за червень 2014р. - лютий 2018р. (а.с.49-61).

Згідно договору-замовлення від 20.03.2017р. та чеку №125 від 20.03.2017р., позивачем ОСОБА_1 було замовлено та оплачено послуги з організації та проведення поховання ОСОБА_4, облаштування місця поховання, надання ритуальних послуг, ним же було одержано урну з прахом померлої (а.с.76-79).

За замовленням позивача було надано адміністративну послугу зі зняття ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.80).

Крім того, зазначені вище доводі позивача підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, відповідно яких вона проживає в сусідній з квартирою АДРЕСА_1 знайома з позивачем його померлою дружиною та їх донькою - відповідачкою ОСОБА_2 багато років, в один час з ними поселялася до вказаного будинку. По-сусідськи часто бувала та буває в квартирі позивача та його дружини. Знає, що розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було формальним, після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім»єю, як подружжя, турбувалися один про одного. Протягом останніх років, коли ОСОБА_4 захворіла та була лежачою, позивач доглядав за нею постійно, прибирав за нею судно. Інколи ОСОБА_1 просив її залишитися біля дружини та приглянути за нею, коли йому необхідно було відлучитися з квартири.

Також показала, що відповідачці було відомо, що її мати хворіла та потребувала сторонньої допомоги, проте ОСОБА_2 матері не навідувала, приходила до неї лише один раз, навіть не брала участь в її похованні.

Суд не має підстав для сумніву в правдивості показань свідка, оскільки такі показання є послідовними, узгоджуються з матеріалами справи, у суду відсутні дані щодо заінтересованості цього свідка в результаті розгляду справи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п»ять років до відкриття спадщини, а саме - з 29.07.2010р. - з постановлення рішення Голосіївського районного суду м.Києва в справі №2-4547/10 про розірвання шлюбу, до моменту смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 тому, відповідно ст.1264 ЦК України, має право на спадкування за законом у четверту чергу.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи №431/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 вбачається, що до другої Київської нотаріальної контори 22.06.2017 року надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 07.09.2017р. надійшла заява відповідачки ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. матері - ОСОБА_4

Відповідачка ОСОБА_2, як донька померлої ОСОБА_4, відповідно правил ст.1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги за законом.

Як зазначено вище, позивач ОСОБА_1, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п»ять років до відкриття спадщини, має право на спадкування за законом у четверту чергу.

Статтею 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні наведеними вище доказами доведено, що позивач протягом тривалого часу - хвороби ОСОБА_4 опікувався, матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу спадкодавцеві ОСОБА_4, зокрема, допомагав виконувати санітарно-гігієнічні процедури, яка через похилий вік та тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, тому приходить до висновку про наявність підстав для визнання, на підставі ст.1259 ЦК України, за позивачем права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги.

Відповідно ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Заявляючи позовну вимогу про усунення відповідачки від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4, позивач стверджує, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги своєї матері, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.

Такі твердження позивача узгоджуються з наведеними вище показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що відповідачці було відомо, що її мати хворіла та потребувала сторонньої допомоги, проте ОСОБА_2 матері не навідувала, приходила до неї лише один раз та не брала участь в її похованні; а також узгоджуються з іншими наведеними вище доказами та не суперечать їм, а саме: копії довідки до форми 106/о №40/40 від 19.03.2017р. про причину смерті ОСОБА_4; договору-замовленню від 20.03.2017р. та чеку №125 від 20.03.2017р. про замовлення та оплату саме позивачем ОСОБА_1 послуги з організації та проведення поховання ОСОБА_4, облаштування місця поховання, надання ритуальних послуг та одержання урни з прахом померлої.

При цьому суд дає оцінку також тій обставині, що відповідачка не брала участі у виконанні визначеного ст.1232 ЦК України обов»язку відшкодування витрат, понесених позивачем на поховання спадкодавця.

З огляду на вище наведене, суд вважає доведеним, що відповідачка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік та тяжку хворобу була у безпорадному стані та вважає, що позовні вимоги про усунення відповідачки від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4, є такими, що підлягають задоволенню.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що позивачем наданими ним зазначеними вище доказами, відповідно вимог ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, доведено в судовому засіданні обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки, усунення від права на спадкування, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 29.07.2010 року до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємця четвертої черги спадкування за законом, право на спадкування майна спадкодавця - ОСОБА_4, у першій черзі.

Усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, права на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк