Вирок № 77619533, 01.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кп/760/704/18

Справа №760/14877/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Агафонова С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Костікова Б.О.,

прокурора Литвиненка Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100090007366 від 30 червня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, працюючого не офіційно, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи 21.04.2017 повідомлений про підозру Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальне провадження відносно якого перебуває у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так він, 31.05.2017 приблизно о 15:55 год., перебуваючи в гуртожитку за адресою проживання АДРЕСА_1 зайшов до кухні загального користування, де помітивши на столі духову шафу, вирішив таємно повторно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1,31.05.2017 приблизно о 16:00 год., скориставшись тим, що на кухні нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зі столу в кухні загального користування таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: духову шафу «AURORA", вартістю 450 гривень.

Таємно, викравши вище вказане чуже майно, ОСОБА_1, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд завдавши потерпілій ОСОБА_2, матеріальну шкоду на суму 450 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні показав, що не оспорює фактичні обстави вчиненого кримінального правопорушення, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведеною.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше судимого, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_2, котрій завдано матеріальної шкоди на суму 450 гривень. Потерпілою цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи те, що обвинувачений був судимий за ч. 1 ст. 185 КК України та знову вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне при кваліфікації даного діяння застосувати кваліфікуючу ознаку "повторність".

Однак, враховуючи визнання вини та щире каяття обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, та вважає за можливе застосувати до обвинуваченого покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства.

Доля речових доказів по даному провадженню визначена згідно зі ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 314, 315, 349, 373, 374, 349 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Даний вирок та вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року виконувати окремо.

Речові докази: б/у духову піч марки «AURORA» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_2

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя С.А. Агафонов