Вирок № 77616250, 26.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2344/15-к

1-кп/705/21/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2018 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого – судді Коваля А.Б.

при секретарях Безвенюк Н.В., Остропольській О.В.

з участю прокурора Білковської І.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Росії, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2, вдови, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 10 листопада 2013 року близько 18 год. 30 хв. перебуваючи біля під’їзду буд. № 23 по вул. Комарова міста Умань Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_3 невстановлену кількість ударів руками в обличчя, тулуб, верхні кінцівки, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м’яких тканин в ділянці лівої орбіти, множинні садна обличчя, струс головного мозку, множинні крововиливи обох рук, грудної клітки, лівої молочної залози, множинні садна грудної клітки, лівої молочної залози, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 770 від 20.11.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнала та пояснила, що вони з потерпілою знайомі, коли в неї помер чоловік, потерпіла приревнувала свого чоловіка до неї, потім писала їй смс-повідомлення з погрозами. Мали місце випадки, коли перебуваючи у багатолюдних місцях одночасно, потерпіла її обзивала, у зв’язку з чим присутні при цьому її заспокоювали. У зв’язку з цим мала намір звертатися до правоохоронних органів із заявою, але чоловік запевнив, що поговорив з потерпілою і вона більше не буде до неї чіплятися. В подальшому погрози почалися знову. Одного разу потерпіла чекала їх біля під’їзду, коли вони приїхали, підійшла до автомобіля, а потерпіла в цей час телефонувала своїй дочці, на що вона сказала, що вони зможуть поговорити та вияснити відносини. Вона вихватила телефон, а потерпіла кусала за пальця на руці, можливо вона її вдарила ліктем, вона не пам’ятає, а ОСОБА_5 тримав її ззаду за руки, била ззаду. Це тривало 5 хв., він її відпустив і вона пішла, її зустрів ОСОБА_6, який їй перебінтував руку. Зараз у неї з ОСОБА_5 дружні відносини, він працює в Російській Федерації, а коли приїздить то знаходиться в неї. Вважає, що вона навпаки захищалася і сама отримала тілесні ушкодження від потерпілої.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_1, її винність в судовому засіданні доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що вона обвинувачену майже не знає, а знає тільки те, що має стосунки з її чоловіком, коли він приїздить у відпустку. 10.11.2013 року весь день були дзвінки її чоловікові, тому що в них в селі храмове свято, близько 17 год. вони приїхали до будинку, який розташований на вул. Р.Люксембург, 13 м. Умань, пізніше вони поїхали на вул. Комарова, тільки вийшли з машини і вона зателефонувала своїй дочці і сказала, що їй угрожає ОСОБА_1, тільки розвернулася і побачила, що з під’їзду вийшла обвинувачена і почала хапати за коси, лице, під око, за ніс, дуже її била, що вона була вся в крові, а чоловік її стояв в стороні, а потім побачив, що вона її б’є і підійшов ззаду і відтягнув ОСОБА_1. Побої вона наносила їй кулаками. Ніхто їх не розбороняв. Працівники міліції приїхали через 10 хв. після того, як пішла ОСОБА_1, також прибула і швидка;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що обвинувачену знає, як знайому її батька, а потерпіла є її мамою. 10.11.2013 року її мама їй телефонувала на протязі дня і казала, що ОСОБА_1 їй погрожує, був також дзвінок, де вона чула голос ОСОБА_1 та чула якусь потасовку і виключився телефон. Близько 18 год. 30 хв. до неї знову зателефонувала її мама і повідомила, що ОСОБА_1 її побила і просила приїхати. Коли приїхала, піднялись до квартири, де були працівники міліції, у мами лице було в крові, була гематома під лівим оком, була присутня коли мама давала покази, на грудях були синці, скрізь були садини, з лиця капала кров і вони поїхали в лікарню;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, що ОСОБА_1 знає в них нормальні стосунки, знає і потерпілу це його колишня дружина. Знає, що був до нього дзвінок від ОСОБА_1 для того, щоб поговорити з його на той час дружиною. Вони знаходилися біля будинку по вул. Р.Люксембург, 13 м. Умань, а потім поїхали на вул. Комарова, з під’їзду вийшла ОСОБА_1, вони слово за слово, один за одного вчепилися, він побачив в ОСОБА_3 подряпини і їх розборонив, це все відбувалося секунди. До того в потерпілої ніяких ушкоджень не було, ударів від ОСОБА_1 не було, вони просто вчепилися, він стояв збоку. Раніше визвали міліцію та приїхала швидка. Це все почалося після того, як ОСОБА_3 почала відсилати погрози та образи на телефон ОСОБА_1;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що обвинувачену знає близько 30 років, потерпілу також знає досить давно. Це був мій день народження, побачив ОСОБА_1, яка виходила з автобуса, він зупинився та запитав в чому справа, взяв в аптечці бинт замотав палець та руку, вона не далеко живе, посадив в автомобіль та завіз додому. З розмови, він зрозумів, що у неї сталася з ОСОБА_3 суперечка за її чоловіка, в результаті чого та вкусила її за пальця та вдарила по нозі.

- даними висновку експерта № 770 від 12 листопада 2013р., згідно якого у гр.ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено крововилив м’яких тканин в ділянці лівої орбіти, множинні садна обличчя, струс головного мозку; множинні крововиливи обох рук, грудної клітки, лівої молочної залози, множинні садна грудної клітки, лівої молочної залози. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, мжливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та освідуваною і відносяться: - крововилив м’яких тканин в ділянці лівої орбіти, множинні садна обличчя, струс головного мозку до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; - множинні крововиливи обох рук, грудної клітки, лівої молочної залози, множинні садна грудної клітки, лівої молочної залози до легких тілесних ушкоджень. (а.п.217-219);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_3, за участю спеціаліста ОСОБА_9, у присутності понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.п.220-221);

- даними фото таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року (а.п.225-229);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту, за участю свідка ОСОБА_5, у присутності понятих ОСОБА_12, ОСОБА_13 від 26.12.2014 року (а.п.230-231);

- даними фото таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 26.12.2014 року (а.п.232);

- даними заяви ОСОБА_1 (а.п.237).

На виконання вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює висновки наведених експертиз в сукупності з іншими наданими сторонами доказами та фактичними обставинами справи з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття рішення, яке б не викликало жодних сумнівів в його правильності.

Суд вважає, що вина обвинуваченої доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченої суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винної, яка характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є інвалідом 2 групи загального захворювання, тому суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді штрафу.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до злочину невеликої тяжкості.

Злочин вчинено обвинуваченою 10 листопада 2013 року, тобто на цей час з моменту його вчинення минуло більше трьох років.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України минув 10 листопада 2016 року.

Судом достовірно встановлено, що на час постановлення вироку з часу вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, тому при вирішенні питання про винуватість обвинуваченої необхідно застосувати вимоги ч. 1 ст. 49 КК України та звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Розглянувши матеріали справи що стосуються цивільного позову, заслухавши думку учасників процесу, суд доходить висновку, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Право на пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні передбачено ст. 128 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі або неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відшкодування моральної шкоди регулюється статтею 23 ЦК України.

Суд вважає, що потерпілій обвинуваченою було завдано легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я, що потягнуло за собою витрати на лікування та реабілітацію, тому цивільний позов заявлений потерпілою в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення в повному об’ємі, а в частині стягнення моральної шкоди до часткового задоволення. На думку суду, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань та з урахуванням вимог розумності і справедливості, розмір моральної шкоди, яку може бути стягнуто з обвинуваченої становить 5000 гривень.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання в виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 гривень.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралася.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 5331 гривню 58 копійок та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: А.Б. Коваль